Завдання 9. Перед виділеним сполучником ТРЕБА ставити КОМУ в рядку А Навкруги мене колоситься пшениця і мак червоніє.
Б Чого світання так ясніє в небі і ген сріблиться пісенька дзвінка?
В Зрідка пробіжить тут заєць або спиниться на кручі.
Г
Жінка йде поволі і трохи зігнувшись.
І все було як добрий тон велить.
Дорогий солдат! Мені так хочеться розповісти тобі про те, як добре, спокійно жити в світі без війни. Світ без війни — це радість настав ранку, це тепле, ласкаве сонечко, яскравий соняшник і белоствольная струнка берізка за вікном на моїй дачі, сміх і вереск дітлахів на дитячому майданчику. Це гул пролітає наді мною високо-високо в прозорому небі літака, і ніжні, пухнасті, невагомі хмари-покривала, медлeнно пливуть у невідому мені далечінь. Це споpте, театр, oтдих, розваги. Це снують по широких вулицях машини, і тролейбуси, яскраві вітрини магазинів, фрукти, цукерки і свята.
Світ без війни — це радісна трель шкільного дзвінка: «Здрастуй! Заходь в клас! Вчися, що не лінуйся! »Це радість зустрічі з рідною партою, зі своїм сусідом, хвилювання і тривога перед контрольною:« Важка? »
Світ без війни — це поїздка з poдним класом в Москву на спектакль, в музей, щоб пізнати нове, відпочити, а потім, сидячи в автобусі, по дорозі в Подольск весело поговорити з одним про комп’ютерні ігри, про музику, та й просто про все . А можна, дивлячись за віконце гаючи, як повз пролітають світлофори, мости, будинки, машини. Просто помріяти.
Світ без війни — втомленим після тренування провалитися в м’яку затишну постіль, нічого не боятися і знати, що завтра знову буде ранок, день і вечір, сонечко, ‘щебечущие птиці, будуть мама з татом, буду я і моє майбутнє.
Але світ наш, дорогий солдат, дуже крихкий Його треба берегти нам, вашим внукам. Берегти і охороняти від всіх, хто розпалює ворожнечу між народами, хто здійснює терористичні акти, хто не бажає, щоб народи жили в мирі та злагоді.
Світ без війни прекрасний. Він весь у квітах — рожевих, небесних, помаранчевих, жовтих. Він казковий, добрий, чарівний.
тобі, солдат, за мир без війни за те, що ти жив на нашій землі! Низький уклін тобі, СОЛДАТ!
Щастя - це відкривати незвідане. Першовідкривачі нових земель були, мабуть, дуже щасливими людьми. А якими ж щасливими виявилися космонавти - першовідкривачі космосу! Чехословацькі мандрівники Зігмунд і Ганзелка - щасливі наші сучасники: вони своїми очима бачили природу і людей Африки, Америки, Азії, Європи, зняли багато документальних фільмів, написали дуже цікаві книги.
Щастя - це відчувати красу рідної природи, як Т. Г. Шевченко, П. Г. Тичина, І. С. Нечуй-Левицький, В. М. Сосюра.. . Мабуть, велике щастя випало М. Коцюбинському, коли він, мандруючи Прикарпаттям, збирав матеріали для своєї повісті "Тіні забутих предків".
Бути щасливим - це означає бути всебічно розвиненою людиною, любити свою Вітчизну, рідну природу, мистецтво, працю, справедливість. Але бувають обставини, яких людина не може подолати, яку б силу волі вона не мала. Я часто запитую себе: чи була Леся Українка щасливою? Адже все свідоме життя її сковувала, мучила важка хвороба. Нелегко їй жилося, але скільки сонячної радості в її ліричних творах! Герої її поезій, поем, драматичних творів своїми роздумами і глибокими над природою відстоюють щастя людини.
А пейзажі у ранніх поезіях Павла Тичини і "Мисливські усмішки" О. Вишні!
Глибоко підчувати красу природи, дбати про її збереження на щастя людям - важливе завдання нашої літератури. Тому мені дуже подобаються з українських письменників М. Чабанівський, А. Малишко, Д. Панличко. Їхні герої - великі правдолюби. Але для щастя людніш цього замало. П. А. Грабовський писав, що милуватися благодатними куточками природи можуть і філістери, люди байдужі до долі "роду, до трудящих. Я вважаю, що щасливі ті люди, які палко люблять свій народ.
На мій погляд, щастя кожної людини - знайти себе в труді.
І тут на думку спадають рядки з вірша Т. Шевченка "Минають дні, минають ночі..."
Не дай спати ходячому,
Серцем замирати
І гнилою колодою
По світу валятись.
А дай жити, серцем жити
І людей любити.. .
Як бачимо, поет виразив у цих рядках велику любов народу до праці. Коли людина не працюватиме, вона буде зайвою у суспільстві. Пост закликає любити труд.
Людина в труді стає кращою, світлішою. Тільки в труді розкривається її душевна і зовнішня краса.
Отже, головне щастя - це натхненна праця багатьох людей нашої країни, в тому числі, і праця вчителя.
Я встигла зробити ще зовсім мало. Адже я тільки закінчую школу. Житгя попереду. Мене захоплює фізика. Вона відкриває мені чудовий світ науки і техніки. І якщо вступлю до педінституту - буду найщасливішою людиною в світі. Людина повинна прожити свій вік прекрасно, залишивши по собі добру пам'ять.