Завдання 2. Прочитайте. Змініть форму слів або утворіть нові слова, щоб у них відбувалосъ чергування голосних звуків. Охарактеризуйте типи чергувань.
Беру, терти, стелити, осінь, камінь, нести, ломити, до лізти, брес-
ти, віз, вибір, вівця, сім, село, веселий, живіт, захід, поріг, гонець, яворець,
борода, корова, слово, сіль, Львів, Харків, гребінь, шість, женити.
Завдання 3: Змініть подані слова або утворіть нові, щоб у них відбувалось чергу
вания приголосних фонем.
Пастух, друг, юнак, око, пекти, колихати, вовк, ріка, Ольга, батрак, сміх,
повага, білка, книга, молоко, будівельник, садити, хотіти, писати, їздити,
втратити, захистити, запросити, носити, густо, прати, крутий, купити, зроби-
ти, розграфити, поновити.
Завдання 4: Охарактеризуйте види спрощения в групах приголосних при творенні
або змінюванні поданих слів. Назвіть винятки.
Перстень, пристрасть, честь, щастя, область, тиск, блиск, тиждень, виїзд.
вість, користь, жалість, ляск, писк, тріск, лестощі, якість, брязк, плюск.
Ольга Шевчук- Ольги Шевчук ,Ользі Шевчук.
Іван Ярошевський- Івана Ярошевського,Івану Ярошевському
Надія Борисова- Надії Борисової, Надії Борисової.
Олексій Жилін- Олексія Жиліна, Олексію Жиліну.
Микола Василенко- Миколи Василенка, Миколі Василенку.
Мирослава Мокренко- Мирослави Мокренко, Мирославі Мокренко.
Лариса Роменська- Лариси Роменської, Ларисі Роменській.
Петро Ворона- Петра Ворони, Петру Ворони.
Олександр Савчук- Олександра Савчука, Олександру Савчуку.
Павло Шашкевич- Павла Шашкевича, Павлу Шашкевичу.
Віра Нетудихата- Віри Нетудиханої, Вірі Нетудиханій.
Іван Нечуй-Левицький- Івана Нечуй- Левицького, Івану Нечуй- Левицькому.
Дмитро Панібудьласка.- Дмитра Пані будьласка, Дмитру Пані будьласка.
Над степом пролітав лебідь з пишними білими крильми. Він гордо розмахував ними, лишаючи тінь на пасовиську. Кожен, хто його бачив з захопленням плескав руками і промовляв щось накшталт “Який красень”. Одного дня, літаючи над озером, лебідь вирішив спуститись до води. Він був надзвичайно юним і тому не думав про небезпеки, які на нього могли тут чатувати. Саме в той час на озері ловив рибу місцевий рибалка. Чоловік був похилого віку, тому через палке сонце не побачив як на воду щось сіло. Звичайним рухом він закинув вудку у воду. Лебідь побачив чоловіка і почав пливти до нього, бо його охопила цікавість. Раптом він відчув, як щось гостре занурилось у його крило. Птах намагався вирватись , але не міг. Гачок ввпився в його жили і унеможливив рух. Він думав, що от-от помре та нарешті гачок виліз з його шікри, лишаючи довгий кровавий слід. Лебідь не зміг через це полетіти з озера і лишився там надовго.
...Так минали дні за днями. Рана так і не змогла загоїтись. Хатку лебідь освоїв і жив у ній. Одного дня він побачив як до нього хтось йде. Він з острахом почав вдивлятись у постать того, хто наближався. Це був той чоловік, який його ранив. Птах дивився на нього зі злим поглядом, очікуючи повторної кривди. Натомість чоловік поклав біля лебедя багато крихт хліба і ще чогось. Несміливо і з жалем він подивився в очі лебедя і промовив “Пробач мені. Надіюсь, хатинка, яку я змайстрував для тебе хоч трохи зможе залагодити мою вину...”
Объяснение: