Завдання. 2. Підкреслити безособові дієслівні форми на –но, -то.
Усе на світі створено мозолями. Хоч голову зломлено, зате з доброго коня. То не при нас писано. Вітром підбито, морозом підшито. Небом покрито, вітром обнесено. Попрочищено, попромітено, наче й каші не їдено. Не випхано, так виведено. За планом посіяно, а в полі й не орано. Не кожному однаково дано: одному сито, а другому – решето. Сказано: велика птиця – горобець! І злодія не було, а батька вкрадено.
3. Від поданих дієприкметників утворити безособові форми на –но, -то.
Намальований, принесений, припасований, прикрашений, приклеєний.
4. Пасивні дієприкметники замінити на безособові форми на –но, -то. У записаних реченнях підкреслити граматичні основи.
А дорога сповнена чудес. (А.Малишко.) І хуртовиною розкидана отара. (М.Старицький.) А у піску загублені сліди. (Д.Кремінь.) Розлита блакить по снігах. (М.Самійленко.) В співи дні мої повиті. (В.Сосюра.) На жовтих стернищах розсипана солома. (Є.Гуцало.) Та в мене вишитий рукав полатаний сім раз. (А.Малишко.)
5. Виділити кольорами всі члени речення.
На сизих луках скошено отаву. (М.Рильський.) Вже трави скошено, вже складено в стоги пропахле сонцем і дощами сіно. (О.Довгий.) Вечірню сизу даль узором срібним куто. (А.Малишко.) Як цей вечір узорено! Як його вквітчано зорями! Як люблено поле плугом і як його плугом зорано! (Є.Гуцало.) Землі із сонцем розлучить ще не дано нікому. (В.Сосюра.) І ким це так дано ще й вічно припечатано, що ти є тільки ти? (І.Драч.) Людей в кімнаті як набито, і кожен тут бажаний гість. (А.Малишко.)

Довідка:
Підмет.
Присудок.
Додаток.
Обставина.
Означення.

Переведи в переводчике я украинский не знаю Когда нашему классу объявили об экскурсии,радости нашей не было предела.Мы все очень любили ходить в лес, и поэтому с энтузиазмом приняли предложение. Подготовка далась нам легко. Наш класс очень дружный, и решить все быстро, не составило нам особого труда. Каждому было дано задание.Подготовка заняла всего день, и следующим утром мы должны были отправиться в путь.Погода утром выдалась на удивление теплой: уже пробивались первые лучи, поблескивала роса на травинках. Мы выдвинулись в сторону леса. В дороге было весело. Мы бегали,шутили, смеялись, и не заметили, как лес раскинулся перед нами.Несмотря на то, что уже осень, в лесу еще полно зелени, хотя уже виднеются пожелтевшие листья. По приходу в лес, мы начали свои наблюдения. Искали различных насекомых, птиц и зверьков. Мне была отведена роль фотографа, поэтому я всегда был в центре происходящих событий. По кустом нашли ежика, увидели дятла, поймали ужа - все это я запечатлел. Далее по расписанию, нас ждали спортивные старты. Это было еще веселее: разнообразные эстафеты, бег по пересеченной местности, ориентирование.Все прониклись спортивным духом, и вдоволь набегавшись устроили привал. Нас ждал обед. На природе у всех проснулся звериный аппетит. Набравшись сил мы продолжили прогулку. Не и часа, как нам пришлось собираться в обратный путь. В лесу было очень весело и интересно, поэтому никто не хотел уходить. Но как бы нам не хотелось остаться, нужно было отправляться домой, скоро вечер.Дорога домой была уже не такой живой и резвой, все изрядно устали и лишь изредка хихикали и вспоминали провденный в лесу день. 

Зараз ми знаходимо на суші крейдяні гори (північ нашого району, Бєлгородська область та ін.) Це переконливо доводить, що вони утворились з черепашок на дні океанів. Чому ж відбулася така глобальна стихія, що загинула Атлантида, колись високорозвинена цивілізація, яка мала машини, здійснювала поділ ядер урана і ін.? Ненависть людей один до одного і людожерство викликали гнів Бога і він знищив Атлантиду. Але це в окремій статті.

У наш час переважна більшість людей добропорядні, сердечні, готові прийти на до тим, хто цього потребує, хоча, кажуть, в сім’ї - не без виродка. Ложка дьогтю псує бочку меду.

Я зараз рідко буваю в державних установах. Більше відвідую магазини "Каприз”, "Оберіг”, "Троянда”, банк "Аваль”, Ощадбанк, школу, профтехучилище і виношу звідти найкращі враження, бо ставляться їх працівники до мене і до тих людей, що ходять туди, з доброю, невимушеною посмішкою і душевною теплотою.