Завдання 11— 25 мають по п'ять варіантів від¬повіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ.
11. Відбудеться подвоєння літер, якщо утворити географічні назви від усіх при¬кметників рядка
А сумський, Хмельницький
Б прикарпатський, причорноморський
В закарпатський, буковинський
Г подільський, поліський
Д житомирський, одеський
12. Усі слова написано правильно, ОКРІМ
А минуле сторіччя
Б минулим сторіччям
В минулих сторічч
Г у минулому сторіччі
Д минулому сторіччю
13. Орфографічну помилку в написанні слова допущено в рядку
А козаччина, Німеччина, вояччина
Б убозтво, гірництво, ткацтво
В вічний, пшеничний, річний
Г легший, низчий, вужчий
Д верещати, бряжчати, прощати
14. Усі слова пишуться з апострофом у рядку:
А п..єдестал, р..яст, комп..ютер, св..ято;
Б п..ятниця, під..їхати, матір..ю, ін.. єкція;
В м..ята, об..їзд, грав..юра, без..ядерний;
Г черв..як, тьм..яний, двох..ярусний, п..єса;
Д об..єкт, Мін..юст, конферанс…є, торф..яний.
15. Усі дієприкметники пишуться з часткою не окремо в рядку:
А не/усміхнений, а похмурий; не/зроблений проект; не/виконана вчасно робота;
Б не/осмислена робота; не/пошанована належно людина; не/схвалені радою пропозиції;
В не/почутий звук; не/виражена яскраво думка; не/відчинена, а закрита крамниця;
Г пісня, ще ніким не/співана; не/з'ясовані директором питання; не/запряжені коні;
Д не/записана в зошит вправа; не/зрозумілий багатьом текст; не/заспаний, а бадьорий.
16. НЕМАЄ орфографічної помилки в рядку:
А приорітет, тонна, дезінфе'кція;
Б графин, лібрето, Кордильєри;
В чіпси, спагеті, митрополія;
Г бароко, Аполон, каратист;
Д одіссея, кипарис, хоббі.
17. Підкреслені літери позначають той самий звук у всіх словах рядка:
А доріжка, хвилюєшся, широкий;
Б шістсот, футбол, метелиця;
В сяйво, восени ;
Г Великдень, рюкзак, ґрунт;
Д будинок, бджола, Дністер.
18. Правильно узгоджено числівник з іменником у рядку:
А чотири професора;
Б півтора місяці;
В два раза;
Г три тижня;
Д троє дверей.
19. Неправильно утворено форму слова у варіанті:
А налити ситра;
Б у чистім небі;
В усих батьків;
Г стежачи за ним;
Д упродовж року.
20. Помилку у творенні ступенів порівняння прикметників допущено в рядку:
А коротший, щонайпотрібніший;
Б найближчий, більш світліший;
В корисніший, найменш дотепний
Г цікавіший, якнайдорожчий;
Д вужчий, найменш потрібний.
21. Прийменник у на місці пропуску слід уживати в усіх словах рядка:
А перебував ... Вільнюсі, працював... музеї, наймиліше ...світі;
Б поїхати.. відпустку, птах… небі, купити… магазині;
В побувати… Львові, квітник… саду, покласти … кошик;
Г приведення… відповідність, участь… форумі, оселя… рушниках;
Д висновок… статті, запевнили… добросусідстві, вишня… цвіту.
22. Узгоджене означення виділено в реченні:
А Вікна школи горіли яскравими огнями.
Б Мати придбала матеріал на пальто.
В Книга батька лежала на столі.
Г За кермом, сидів чоловік в окулярах.
Д Останні зорі в небі догорають.
23. Позначте речення у якому вставне слово (слово¬сполучення) дає емоційну оцінку повідомленню:
А Мабуть, людині, не завжди слід відриватися від рідного берега.
Б Совість людська, до речі, схожа на вулик, її теж можна потривожити.
В Досі дні стояли сумні й сірі, а сьогодні, на наше щастя, заясніло.
Г Доброго, кажуть, дожидати треба, а лихе — само прийде.
Д Полювання, як ви потім, побачите потребує багато часу.
24. Складений дієслівний, присудок ужито в реченні:
А Книга—це змога погомоніти з людиною через тисячоліття.
Б Тривога прадіда предавня мені заснути не дає.
В Там будуть горіти до ранку в туманних дзеркалах троянди.
Г Мені осіння ніч короткою здається.
Д Зоря на небі рожева вже почала займатись.
25. Тире потрібно поставити між частинами склад¬носурядного речення (розділові знаки пропущено)
А Довго спали вітри у ярах на припоні і стояли дерева німі на осонні.
Б Над лісом нависли хмари і шурхаючи крилами об них летять чайки.
В Тихі води все стоять мовчазні і тільки часом камінь с круч зірветься.
Г 3 туману винирнули дві плями фар і за мить машина була біля мене.
Д На яру стояло невеличке село і посеред нього біліла невеличка церква.
26. З'ясуйте, якою частиною мови є виділені сло¬ва в реченні (цифра позначає наступне слово). (1) Спинившись. (2) край поглибленого мороком рівчака, вони дивились на (3) той бік його, де темними велетнями височились купи дерев, (4) завмерлих у ляч¬ному безгомінні.
А дієслово;
Б займенник;
В прийменник;
Г дієприкметник;
Д дієприслівник.
27. Установіть відповідність між фразеологічними синонімами.
Фразеологізм
1) як бобер у салі;
2) в бороду;
3) взяти язика на гаплик;
4) вивести на широку дорогу.
Синонім
А під ніс;...
Б набрати в рот води;
В поставити на ноги;
Г як вареник у маслі;
Д вивести на слизьке.
28. З'ясуйте вид односкладних речень.
1) означено-особове;
2) неозначено-особове;
3) узагальнено-особове;
4) безособове.
А 3 двох бід вибирають меншу.
Б Світати у мозку в людей почало.
В Справді славна дівчина.
Г Втрачаю останні сили.
Д У двері несподівано постукали.
Объяснение:
Посеред кімнати — дубовий старовинний стіл. Він квадратовий, а столішни-ця викладена мозаїкою з елементів, зроблених із дерев різних порід. Стіл спирається на масивні ніжки. Проміж них — дерев’яні поперечки. Коли я була зовсім маленькою, я полюбляла на них сидіти. А ще у прабабці є диван. Як же не присісти на прохолодну шкіру старого дивана! У нього висока спинка із дзеркалом, полички, на яких стоять кумедні порцелянові слоники. По боках дивана — товсті шкіряні валики. Вони замінюють подушки. Я не стану описувати ані етажерку з книжками, яка стоїть між диваном і буфетом, ані шифоньєр, що розмістився у правому кутку кімнати, між вхідними дверима нком. А ось телевізор у прабабці сучасний. Від цього подарунка моїх батьків вона не відмовилася
основи суфікса і префікса: стіна — про-стін-ок, земля — за-земл-и-ти.
Суфіксальна частина таких слів виконує словотворчу роль і, головне, висіупаг
засобом оформлення слова разом із закінченням, показником належності його д0
якоїсь частини мови. Наприклад, суфікс -ок відносить слово простінок до іменників
не пертої відміни, як слово стіна, а до другої; суфікс -и- переводить основу іменника
земля до дієслів і творить перехідне дієслово. Префіксальна частина цих слів виражає
тільки словотвірне значення, хоча в дієслові одночасно дає вказівку і на вид.
Примітка. У дієслові суфікс може змінювати і граматичне значення виду. Напри,
клад: заземлити — дієслово доконаного виду, від нього можна утворити за до суфікса -уша- (-юва-) форму недоконаного виду — заземлювати.
Суфіксально-префіксальний б широко використовується для творення імен
ників, прикметників, дієслів і прислівників.
Суфіксально-префіксальні іменники складають досить численну групу. Вони тво
ряться від іменникових основ за до префіксів та іменникових суфіксів. Одним
із різновидів виступає словотворення на основі прийменникової словоформи імен
ника.Суфіксально-префіксальні прикметники творяться від прийменниково-іменнико
вих форм, від сполучень дієслова з часткою не і, рідш е, в ід б езпри й м енн и кови х форм
— основ дієслів, іменників за до прикметникових суф іксів. Словотвір
Творення суфіксально-префіксальних прикметників
Слово (словоформа), від
якого утворено прикметник Префікс Суфікс Похідний прикметник
атом (без атома) без- -н- безатомний
роса (без роси) без- -ян- безросяний
їм ’я (від імені) від- -н- відіменний
Дунай (за Дунаєм) за- -ськ- задунайський
рядок (між рядками) між- -ов- міжрядковий
з ’їзд (після з ’їзду) після- -ів-, -ськ- післяз ’їздівський
цинга (проти цинги) проти- -отн- протицинготний
земля (серед землі) серед- -н- Середземний
загоїти не- -н- незагойний
оцінити не- -енн- неоціненний
Суфіксально-префіксальні дієслова творяться від основ різних частин мови за
до дієслівних суфіксів і префіксів. Особливо продуктивні відприкметникові
дієслова.
Творення суфіксально-префіксальних дієслів
Слово, що послужило
твірною основою