Заранее

Хай це можливо і не найсуттєвіше
але ти дитино
покликана захищати своїми долоньками
крихітну свічечку букви "ї"

а також
витягнувшись на пальчиках
оберігати місячний серпик
букви "є"
що зрізаний з неба
разом із ниточкою

бо кажуть дитино
що мова наша — солов'їна

моя сім'я: моя сім’я складається з трьох осіб: мама, тато та я. маму звуть людмила іванівна, а тата — олександре віталійовичу. ми всі разом любимо подорожувати.

минулого літа ми їздили до миколаїва. ми з мамою ходили в зоопарк. там багато звірів і птахів. особливо нам мавпа. вона весела та смішна. ми з мамою назвали її анфісою. часто гуляючи в парку, ми заходили й в зоопарк. я підходила до анфіси, посміхалася їй, махала рукою. мама теж її полюбила.

одного разу ми зайшли, а анфіси немає. мені стало дуже сумно, а мама мене заспокоювала. і мені було добре поруч з мамою. через день ми побачили нашу анфісу. як добре, що мама завжди поруч! вона все знає і може мені .

я дуже люблю свою сім’ю — своїх маму й тата. мама завжди є мені в скрутну хвилину, а тато захищає всю нашу родину.

я стараюсь бути ввічливою та завжди іншим людям. мене поважають в класі тому , що я розумна та спокійна. також я подобаюсь вчителям . я буваю неслухняною. можливо комусь небжала добра, але це було в минулому. мій характер складний та все ж таки зі мною можливо найти спільну мову . я завжди оцінюю свою  роботу оцінок та хорошим навчальним роком. я не стою на місці. буває так , що в ситуаціях я буваю сором'язливою , але це навпаки для мене плюс. я не ідеал , але мої риси характеру нагадують хорошу , добру , ввічливу дівчинку яка завжди чогось добивається і йде вперед.