Заповніть таблицю, розподіляючи слова за групами. Міжстильова
Співвідносна з певним стилем
Наукова Суспільно
політична
Виробничо
професійна
Офіційно
ділова
Розмовна
Заява, жоден, орфографія, пріоритет, справедливість, акт, крутій, ухвала,
пікетування, Конгрес демократичних сил України, ін’єкція, бот, коледж, циліндрова
втулка, рекламація, пружно-демпфуючі властивості, консолідація, абітурієнт, сепар,
категорія, посвідчення, комизитися, статус без’ядерної держави, роботяга, крапельниця,
інноваційний, протокол, метод Ньютона, активіст, батько, машинне відділення,
замакітрилося, сектор, кількадесят, колонізаторський режим, якісно, доказовість, фейк,
писака, пунктуальність, класифікація, волонтер, доводити до відома, старенький,
націоналізм, ратифікувати, окупаційна пропаганда, ерозійний знос, у зв’язку з, булла.

Свято, яке мені найбільше подобається
    Скажу відверто, мені довподоби Новий рік, що спокушає своїми мандаринками, подарунками, малюванням морозних візерунків. Цьогоріч не радію сильно, що пов'язано з відсутністю снігу. Надворі досить холодно, так що я палю у грубці. Як не крути, а свято наближається. Я чекатиму його, хоч би довго довелося чекати. 
     У Києві дітлахи ліплять снігову бабу, мов ніколи раніше цього не робили. Так вони чекали на сніг. Я святкуватиму вдома у сімейному колі, про що повідомила друзів заздалегідь. 
     На Новий рік є можливість перепочити від навчання, яке вже трохи набридло. Проте я не розслабляюся, бо необхідно опрацювати навчальний матеріал наступного семестру. Відсвяткую так, щоб була користь і радість.

     Наше життя минає непомітно. Сьогодні я хотів би повернути вчорашнє, та це неможливо. Хіба що хтось збудує машину часу і здійсниться мрія багатьох - повернутися у своє дитинство, свої юні студентські роки. Але, на жаль, це призвело б до непоправних наслідків: катастрофи, війни, хвороби тощо.
     Я вважаю, що яскраві моменти створюємо ми - люди. Тому яскраве запам'ятовується найкраще. Це ті моменти, заради яких варто жити: незабутні дитячі враження від сонячного лоскотання, жалючої кропиви, духмяних квітів і трав, легенького вітерцю під час купання у річці; злети і падіння шкільного періоду; подорожі світом.
    Час від часу я пригадує все, що зі мною були. Це доволі цікавий процес. Перебираю світлини свого життя так, ніби гортаю їх за до планшета.
     Отже, творцями митей є ми самі. Якщо ми не пригадуватимемо минулого, ми не матимемо майбутнього. Наостанок скажу словами Ліни Костенко: "І час летить, не стишує галопу (...) А ми живі, нам треба поспішати".