Запитання на полеміку за темами: 1)краще жити в місті чи в селі? (але тут треба навести приклад із художніх творів чи з реального життя) 2)соціальні мережі - велике благо чи віртуальне щастя?
Кожна людина визначає своє ставлення до себе, до інших людей, до світу, формується світогляд людини, який охоплює знання, переконання, прагнення, сподівання.
Втілюючи загальне бачення і розуміння місця людини в світі, світогляд впливає на її життєві позиції та вчинки. Поряд із індивідуальним світоглядом людини існує світогляд великих чи малих груп людей (націй, соціальних верств, етнографічних груп, родини тощо), який у процесі історичного розвитку зазнає певних, нерідко значних, змін.
У життєво-практичному світогляді важливе місце посідають уявлення та вірування. Уявлення – це образ якогось предмета чи явища, який міг сприйматися раніше і відтворився в пам"яті або створений уявою. Воно стосується не тільки минулого й теперішнього, а й майбутнього. У народному світогляді переважають уявлення як плід власне уяви, що стовується таких ситуацій, яких людина повністю не реалізувала в дійсності. Отже, йдеться про перетворювальне, а також спотворене відображення реальних предметів і явищ.
Релігійні уявлення людей називаються віруваннями. Вони сприймаються без перевірки, на віру. Віра становить основу релігійного світогляду. Релігійні люди переконані в існуванні надприродних сил та в їх визначальній ролі у світі.
Світогляд українського народу завжди мав яскраво виражене релігійне спрямування. Вірування необхідно відрізняти від повір"їв – своєрідних народних уявлень про залежність людини та її долі від явищ навколишнього світу. Народні повір"я широко відображені в усній народній творчості, зокрема в переказах, легендах тощо.
Світогляд українського народу має властивість переносити на світобудову якості людини. Ще у 30-х роках ХХ ст. Ганс Цбінден записав переказ про Землю, який побутував на Гуцульщині. За переказом, наша планета нагадує велетеньський людський організм, різні частини якого асоціюються з певним містом або регіоном: голова з цесарським містом – Віднем, пуповина – з папським містом Римом, груди й робочі руки – з багатими рівнинами Покуття, Поділля та Наддніпровської України, а черево – "шляхетчиною", тобто Польщею.
Триумфальная арка (Арка Победы) была построена в 1840 г. После того, как в центре города Кишинева в 1836 г. был освящен кафедральный собор Рождества Христова и построена колокольня собора, было решено отлить из трофейных турецких пушек колокола для колокольни. Однако самый большой 400-пудовый колокол не по размерам в проемы окон звонницы. Тогда решено было построить особое здание для колокола в виде Триумфальной арки в честь побед русского оружия над Турцией. Тогда же специально для Арки в Австрии были куплены городские часы, которые по сей день украшают город.
Арка стала одним из символов Кишинева. В советское время ее стены украшали мраморные доски с именами молдаван-героев СССР и Приказом Верховного главнокомандующего об освобождении Кишинева в 1944 г. (на русском и молдавском языках).
Арка Победы представляет собой квадратное в плане архитектурное сооружение высотой 13 метров, разделенное на два яруса. Нижний ярус имеет сквозные прямоугольные проёмы в двух направлениях и 4 пилона с коринфскими колоннами на пьедесталах, сложно декорированным фризом и развитым карнизом. Верхний аттиковый ярус обработан лопатками и завершён карнизом.
Світоглядні уявлення
Кожна людина визначає своє ставлення до себе, до інших людей, до світу, формується світогляд людини, який охоплює знання, переконання, прагнення, сподівання.
Втілюючи загальне бачення і розуміння місця людини в світі, світогляд впливає на її життєві позиції та вчинки. Поряд із індивідуальним світоглядом людини існує світогляд великих чи малих груп людей (націй, соціальних верств, етнографічних груп, родини тощо), який у процесі історичного розвитку зазнає певних, нерідко значних, змін.
У життєво-практичному світогляді важливе місце посідають уявлення та вірування. Уявлення – це образ якогось предмета чи явища, який міг сприйматися раніше і відтворився в пам"яті або створений уявою. Воно стосується не тільки минулого й теперішнього, а й майбутнього. У народному світогляді переважають уявлення як плід власне уяви, що стовується таких ситуацій, яких людина повністю не реалізувала в дійсності. Отже, йдеться про перетворювальне, а також спотворене відображення реальних предметів і явищ.
Релігійні уявлення людей називаються віруваннями. Вони сприймаються без перевірки, на віру. Віра становить основу релігійного світогляду. Релігійні люди переконані в існуванні надприродних сил та в їх визначальній ролі у світі.
Світогляд українського народу завжди мав яскраво виражене релігійне спрямування. Вірування необхідно відрізняти від повір"їв – своєрідних народних уявлень про залежність людини та її долі від явищ навколишнього світу. Народні повір"я широко відображені в усній народній творчості, зокрема в переказах, легендах тощо.
Світогляд українського народу має властивість переносити на світобудову якості людини. Ще у 30-х роках ХХ ст. Ганс Цбінден записав переказ про Землю, який побутував на Гуцульщині. За переказом, наша планета нагадує велетеньський людський організм, різні частини якого асоціюються з певним містом або регіоном: голова з цесарським містом – Віднем, пуповина – з папським містом Римом, груди й робочі руки – з багатими рівнинами Покуття, Поділля та Наддніпровської України, а черево – "шляхетчиною", тобто Польщею.
Триумфальная арка (Арка Победы) была построена в 1840 г. После того, как в центре города Кишинева в 1836 г. был освящен кафедральный собор Рождества Христова и построена колокольня собора, было решено отлить из трофейных турецких пушек колокола для колокольни. Однако самый большой 400-пудовый колокол не по размерам в проемы окон звонницы. Тогда решено было построить особое здание для колокола в виде Триумфальной арки в честь побед русского оружия над Турцией. Тогда же специально для Арки в Австрии были куплены городские часы, которые по сей день украшают город.
Арка стала одним из символов Кишинева. В советское время ее стены украшали мраморные доски с именами молдаван-героев СССР и Приказом Верховного главнокомандующего об освобождении Кишинева в 1944 г. (на русском и молдавском языках).
Арка Победы представляет собой квадратное в плане архитектурное сооружение высотой 13 метров, разделенное на два яруса. Нижний ярус имеет сквозные прямоугольные проёмы в двух направлениях и 4 пилона с коринфскими колоннами на пьедесталах, сложно декорированным фризом и развитым карнизом. Верхний аттиковый ярус обработан лопатками и завершён карнизом.