Запишіть текст, визначте стиль, типи мовлення. Визначити «відоме» і «нове» в записаному тексті. Гончар викладав купку глини на верхню частину круга. Нижню частину він штовхав ногою. Час від часу зволожуючи руки, майстер надавав виробу потрібної форми. И Прочитати тексти. Який тип мовлення покладено в основу кожного з уривків? Про що саме тут розповідається? ШЩо стало результатом трудового процесу? У першому уривку визначити «відоме». Чи є «відоме» у другому уривку? Як ви гадаєте, чому? Визначити стиль кожного з уривків. Свою думку аргументувати. (Тексти на додаткових картках). Перш, ніж почати шити, необхідно ввести голку в матеріал, притримуючи кінці ниток (верхньої і нижньої), потім плавно опустити лапку для притискання і зробити 2-3 повороти маховиком. Слід уважно дотримуватися вказівок, яким чином заправляються верхня нитка (котушка) і нижня нитка (човник), інакше машинка шити не буде. Коли вже лапка опущена і почалося шиття, то однією або двома руками притримуйте тканину, аби вона рівно заходила під стіжок. Треба бути уважним і не поспішати, бо якщо близько тримати руку від лапки, палець ненароком може потрапити під голку. Прісне тісто замішують на сироватці з яйцем, дають йому відстоятись. Розкачують в руках качалку діаметром 2-3 см, розрізають ії на шматки. Кожен шматок обвалюють в борошні, розкачують варениці. Начиняють іх сиром, картоплею, тушкованою капустою. Варять у крутому окропі.
долю, але він завжди знаходив сили, щоб подолати їх.
А що було б, якби всі українці були як одна сім'я? Мабуть, тоді наша країна була б міцною,
згуртованою, розвиненою, стояла б на одному рівні з передовими європейськими державами.
Кожен українець турбувався б про стабільність своєї Батьківщини, адже в сім'ї кожен піклується про добробут всієї ї родини.
Покращали б умови життя. В країні не було б жебраків, безхатченків, українці не виїздили б за кордон в пошуках роботи. Всі б працювали для розвитку своєї країни, бо кожен відчував підтримку іншого.
Стало б чистіше навколишнє середовище. Ми б забули про екологічні проблеми, перестали хворіти, більше посміхались один одному.
Отже, якби українці були як одна сім'я, то наша країна стала б країною-садом.
Пам’ятник має чималі розміри. Висота бронзової кінної статуї – більше 10 метрів. Її встановлено на високому гранітному п’єдесталі, що імітує дикий неотесаний камінь (постамент спроектовано київським архітектором В.Ніколаєвим).
Гарцює неспокійний кінь. Міцною і вправною рукою стримує його полководець. Упевнено тримається він у сідлі, силою налито його могутню постать. Лівою рукою придержує гетьман кінський повід, правиця стискає булаву – символ гетьманської влади.
Докладно й ретельно зобразив скульптор одяг Хмельницького: козацький жупан, свиту, шаровари. Поблискує бронзою на боці шабля.
Погляд приковує лице гетьмана – настільки виразним зробив його скульптор. Глибокі зморшки перерізали високе чоло. Ще суворішим немолоде обличчя гетьмана роблять довгі козацькі вуса. Тяжка задума на чолі, втома й неспокій в очах. Незмірно тяжкою є відповідальність за людські життя, за долю народу.
Ще здалеку пам’ятник чітким силуетом вимальовується на тлі неба. Чудово гармонує кінна статуя з обрисами Софійського собору, що височіє неподалік.Объяснение: