Запишіть текст, виправивши орфографічні та пунктуаційні помилки.
Другий раз покликав гетьман козаків у похід до
Галичини. Головним польським вождем був тоді Ярема
Вишневецький. Лютий , безпощадний, ненаситний,
честолюбний. Перед ним тремтіло все живе (Розп., неокл.,
просте, двоскл., повне, пошир., неускл.). Тільки не
запорожці і не Хмельницький (Розп., неок., просте, односкл,
непов., пошир., неускл.). Випередив він Ярему і замкнув
його військо під Збаражем (Розп., неокл., просте, двоскл.,
повне, пошир., ускл.однор.присудками). Тут просиділи
вороги в облозі кілька тижнів.
Попався ти, Яремо, в сіті 1 , що сам їх вив*язав 2 . (Розп.,
неок., складне, сполучникове:
1 – просте, двоскл., повне, пошир., ускл.звертанням;
2 – просте, двоскл., повне, пошир., неускл. )
На поміч не/гідникові вирушив корол.. і як на глум
також потрапив у козац..ке оточен..я. Довелося П(п)ол..щі
укласти мир з У(у)країною і відмовитися від свого
пануван..я тут аж по річку С(с)луч. Від того часу Україна
стала окремою державою але довго ще вороги зазіхали на її
землі.
Сполучник — це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. Сполучники не мають власного лексичного значення і не виконують у реченні граматичну роль.
До сполучників належать і, та, й, але, а тощо.
За походженням сполучники поділяються на первісні(і,а,чи,та) і похідні(щоб, якби, проте, буцімто).
Залежно від синтаксичної функції сполучники поділяються на сурядні (і (й), та, та й, а, але, або, чи, прикладкове як) та підрядні (коли, що, як би, наскільки, хоч, мов, наче, часове й порівняльне як).
Найкращий день у моєму житті – день народження, коли мені виповнювалося 7 років. Я добре пам’ятаю цей прекрасний день, адже саме тоді свій день народження я відзначав на природі, де зібралося багато гостей, друзів, родичів. Ми організували відмінний пікнік, дорослі приготували багато частувань, діти принесли з собою футбольний м’яч, тенісну ракетку.
День народження у мене в серпні і найчастіше на мій день народження погода дуже погана: йде дощ, холодно, дме сильний вітер, ні про який пікнік не може бути й мови, а тут сталося щось особливе. Світило сонце, співали птахи, було дуже тепло. І ось коли всі хлопці зібралися на галявині, Тітка Олена – мама моєї подруги почала влаштовувати для нас різні веселі конкурси. Ми грали, веселилися, все було дуже цікаво і весело. Потім хлопці стали дарувати подарунки. Мій найкращий друг подарував мені цікаву книгу, яку я дотепер люблю перечитувати час від часу, ще один друг подарував мені настільний хокей, в який я часто любив пограти з татом і братом. Після вручення подарунків ми приступили до їжі. Дорослі смажили шашлик, діти за своїм звичаєм уминали чіпси і сухарики. І ось через деякий час нам принесли святковий торт. Як зараз пам’ятаю, який він був великий, смачний, зверху красувалися сім запалених свічок, які я з радістю і захопленням задув.
Увечері, коли всі стали збиратися додому, було трохи сумно, що такий день проходить, але вдома мене чекав ще один сюрприз. Мама і тато зробили для мене ще один подарунок, який не був подарований. Це була ігрова приставка, яку я так давно хотів. Я був настільки щасливий, що це складно передати словами. Ми з батьком підключили приставку до телевізора і стали грати в гонки. Так ми грали, поки не стало пізно, і тато не відправив мене спати. Я лягав з прекрасним відчуттям любові і тепла до всього світу, такий був цікавий і насичений цей день, що я спав довго і міцно.