Запишіть речення, знайдіть і підкресліть порівняльні звороти. Поясніть вживання коми при порівняльних зворотах. 1. А хмара, як гуска, в ставочок пірнає і, мабуть, скубе молодий плавунець... (Н. Горик).

2. Посипався, як з решета, наглий кра дощ... (І. Нечуй-Левицький).

3. На пелюстках квітів, неначе перли в намисті, мерехтять краплинки роси.

4. Є люди, як дуби. І є дуби, як люди (Д. Павличко).

5. Було моє життя, як ночі горобині (Л. Костенко).

6. Він був неначе сонний. Упав як підкошений.

7. Хлопець зайшов до хати червоний як рак.

8. Кирпатий круглий, як картопля, ніс, коротке лице, чорні брови й блискучі та круглі, як терен, очі — усе в ньому виявляло чоловіка швидкого, проворного (І. Нечуй-Левицький).​

Так

Объяснение:

Поняття народу і населення часто плутають. Проте між ними існує суттєва різниця.

Якщо кількість людей приїжджає на певнн місце і починає облаштовувати своє життя: будує будинки, народжкє дітей, збирає врожай. Таких людей ще не можна назвати народом. Так, є люди, будинки, домашні тварини, вулиці, діти. Але це ще не народ, правильніше було б назвати їх поселенням, селом, а, з часом, містом.

Пізніше у населення з'являються свої індивідуальні риси. Вони унікальні, властиві саме цим людям.

Тобто народ - це люди, що народились у визначеному місці, живучи за законами роду, сформували свої звички, традиції.

Їхній побут, організація життя, символіка, традиції, знання, досвід є джерелом їхньої сили. У таких умовах ростуть інші діти, люди повніше відчувають себе частиною одного цілого.

Объяснение:

Складним називається речення, що складається з двох або кількох простих речень, об'єднаних в одне ціле за змістом та інтонацією (тобто може бути два підмета, два присудки)

Приклад структури складного речення:

Підмет + присудок + додаток; підмет + присудок.

Речення з твору "Кайдашева сім'я.

Веселому, жартовливому меншому братові хотілось говорити; старший знехотя кидав йому по кілька слів.

Кайдаш не їв од самого ранку; він вірив, що хто буде постить у ту п'ятницю, той не буде в воді потопати.

Сини з матір'ю пішли в хату, а батько все сидів на ослоні та майстрував.

Сини пополуднували й пішли знов до роботи, а старий Кайдаш все працював.

Вже сонце низько спустилось над лісом, а він і не думав полуднувать.

На дзвіниці вдарили в дзвін, і тонкий дзвінкий гук задрижав і розлився по селі на всі долини.

Кайдаш прийшов до церкви; церква була ще заперта.

Над лісом розлився дивний спокій, а дзвін ґув та дрижав над шпилями, тричі одбиваючи свій згук.

Кайдаш сидів, мов дерев’яний, і на його лиці розливався якийсь смуток та жаль.

Кайдашиха погасила каганець, і в хаті все стихло і втихомирилось.