Запишіть речення, підкресліть у кожному з них граматичну основу. Які з речень двоскладні? Які односкладні? Яка між ними відмінність?

І зачаровує серця пісенна українська мова. (М. Сингаївський) Пахне п’янко медами і свіжими травами знов. (Д. Луценко) Неначе чарами розстеляється передо мною зелений степ. (І. Нечуй-Левицький) Чого в молодості навчишся, те на старість як знайдеш. (Нар. творч.)

​

У кожної людини є своя мета в житті і своє уявлення про успіх. Для кого успіх – це матеріальний достаток, а для кого це, перш за все, досягнення гармонії з самим собою і природою. На мою думку, успіх повинен приносити задоволення. А чи принесе він бажаного, якщо досягати його не правдивим шляхом, а обманюючи людей або підлещуючись до них? Думаю, що ні. Тобто, заради справжнього успіху не можна кривити душею і намагатися знаходити компроміс з власним сумлінням
      Яскравим прикладом  залежності результату від його отримання є трагікомедія Івана Карпенко-Карого «Сто тисяч». Головний герой твору - Герасим Калита, -  намагаючись примножити свої статки, зраджує своєму сумлінню і вдається до злочину. Він, усвідомлюючи всю сутність нечесної справи, погоджується на угоду про отримання фальшивих грошей. А потім же, сам втрапляє до паски злодіїв: гроші він не отримує, а ще й втрачає своїх п'ять тисяч. Цей приклад показує те, що нечесний шлях приведе до також нечесного успіху.
       В звичайному житті, а не на сторінках книг, випадки досягання успіху нечесними шляхами вже встигли стати чимось буденним. Винятком не стало і моє життя. Один час, бачачи перед собою високу мету, я намагалась знайти найлегший шлях її здобуття. Прямуючі до цілі, я намагалась використовувати багато існуючих методів, серед яких були і хитрощі, і лицемірство, і лестощі. Але я дуже швидко стала помічати закономірність - чим гірші методи, тим менше задоволення приносить успіх, навіть якщо він досягнутий у повній мірі. Після таких вчинків, моє сумління не залишало в спокої душу ні на мить. Тоді я почала шукати, хоч і складніші, але правильні шляхи. І хочу запевнити кожного, що це дійсно дозволило мені повною мірою отримувати задоволення від справи і її успішності.
    Отже, щоб досягти успіху потрібно боротися і здобувати, виявивши наполегливість і правдивість, не стаючи до боротьби із власним сумлінням.  Шлях до успіху, без сумніву, повинен бути чесним: інакше отримане й успіхом не назвеш. Тому так важливо з самого початку стати на вірний шлях, щоб потім не шукати втраченої дороги. 

Я нiколи не забуду тих днiв, коли ми усiм класом разом з класним керiвником Галиною Василiвною їздили до Карпат. Хто хоч раз побував у Карпатах, той нiколи не забуде побаченого. Я запам’ятав i тi прекраснi узгiр’я, що спускають рiзнокольоровi килими до шумливих рiк, спокiйних верховин, де бродять тiнi забутих предкiв. А найголовн iше довго вчувається карпатський шум. Цей шум не схожий нi на кавказький, нi на кримський.Деколи, як пройдуть верховинами грози, шум стає голоснiшим, але не лякає вас диким ревом, навпаки, - то гудуть гiрськi потоки, свiжi та запашнi, як самi травневi грози. I саме в ту мить почуваєш себе мiцнiшим, стрiмким, як гiрськi потоки.Люди тут стрункi, з вiдвертим обличчям. Як всi чеснi та невтомнi трударi, люблять довго на самотi мрiяти. А мрiяти їм допомагає природа. У красивому краю i мрiяти хочеться…