Запишіть подані сполучення слів у дві колонки.
Поклади на стіл; боротися за землю; трактор або комбайн; біле та зелене; чи бідняк, чи пан; загинути через скарб; то мати, то дочка; хворів, але виконав; прийшли, щоб до піднятися у небо; хитрий, як лис; куций, зате хвіст; пісня без слів; встигне, якщо поспішить; промок на прогулянці.
Із прийменником зі сполучником

1. Починаючи збори, я був невпевнений у їхній необхідності. 2. Лише зробивши усі домашні завдання, ти можеш відпочити. 3. Залишаючи приміщення, вимкни світло. 4. Прикрашаючи ялинку, ми мали святковий настрій. 5. Якщо ви звернетись до центру «Мрія», ви зможете запросити естрадних зірок на презентації, ювілеї, інші свята.  6. Починаючи вивчати проблему, він бачив можливість її практичного застосування. 7. Знайомлячись з експозицією музею, відвідувачі запитали у екскурсовода багато питань. 8. Вивчаючи ці зразки, ми відзначили їхні переваги. 9. Сидя так близько біля телевізора, псується зір. 10. Перечитуючи твої листи, мені стає спокійніше на серці. 11. Коли всі їдуть на змагання,їм хочеться перемагати. 12. Мені стало дуже приємно, коли я дізналася про твої успіхи. 13. Якщо ти будешь вчасно ремонтувати взуття, воно буде носитися  довше. 14. Коли я познайомилась з Григорієм ближче, мені стало зрозуміло, яка це чудова людини. 15. Приїхавши у Чернігів, ми відвідали майже всі музеї. 16. Коли я послухав співачку, виникло бажання знову прийти на її концерт. 17. Розірвавши конверт, я одразу прочитав лист. 18. Стоя біля дошки, Максим завжди розгублюється і не може добре відповісти.

Недарма вважається, що праця облагороджує людину. Адже задля того, щоб зробити будь-що добре, потрібно вчитися та розвиватися. Уміла в своїй справі людина – наче митець, що створює шедевр. ЇЇ рухи красиві та відточені, хоч вона малює картину, хоч рубає дрова. Отаке захоплення в мене завжди виникає, коли я гаю, як моя мама вишиває "хрестиком" картини.
Моя мама  дуже любить вишивати. Раніше вона часто робила вишиванки у народному стилі, як її навчила бабуся. Зараз їй подобається вишивати величезні, ніби намальовані картини. Хоч вишивати хрестиком і не складно, це потребує майстерності та терпіння. Мама сідає біля вікна чи лампи та дістає з шухляди п’яльця зі спеціальною тканиною, різнокольорові нитки та ножиці, та схему картини, надруковану на папері. Вона акуратно розкладує все необхідне та приступає до роботи. Голка в маминих руках просто літає! Мама швидко та легко робить стежки, рахуючи їх пошепки. Зайву нитку вона обережно відрізає гострими ножицями. В неї напоготові декілька голок з різними нитками, бо для однієї картини може знадобитися не менше десяти кольорів. Час від часу мама відсувається від своєї картини та дивиться, чи все зробила правильно. У цей час вона не любить, коли її відволікають, бо мусить стежити, щоб не збитися зі схеми.
Коли мама втомлюється, то акуратно збирає своє приладдя назад у шухляду та деякий час роздивляється, що в неї вийшло. Мушу визнати, вона ніколи не буває повністю задоволена результатом, хоча її картини виходять дуже гарними. Та мама вважає, що завжди можна зробити ще краще – швидше та акуратніше. Тому вона з радістю береться за нові роботи, щоб навчитися новому.