Запишіть цифри словами, утворивши словосполучення, .
¼ (яблуко), 3 (узвіз), , 74 (літр), 1/8 (шлях) ,2/3. 2 (велосипед), 6,95 (сантиметр), 2/3 (метр), 2 (нетбук), 4 (олівець), 23 (рiк),
2 (висновок), 4 (графiк), 34 (епiзод), 42 (доказ), 22 (вершник),
3 (промiнь), 2 (дослiд), 63 (комп’ютер),
542 (приклад), 4 (атом), 3 (коледж), 32 (спалах), 4 (метод), 6 (байт), 83 (предмет).
суспільство, яке нас оточує не завжди є добрим й порядним. але ми не можемо змінити оточуючий світ — ми можемо змінити лише себе й своє ставлення до цього світу. та для цього треба самому зрозуміти у якому світі ви хочете жити.дуже сумно визнавати, але деякого часу не всі можуть зрозуміти, чого вони насправді бажають від цього життя. особливо тяжко це дається підліткам. переважну кількість часу їм взагалі байдуже хто й що їх оточує, але це не заважає їм скаржитися на оточуючих та їх поведінку. але це ж не справедливо.що ж робити у такому випадку?
це набагато легше, чим ви можете вважати. треба вирішити у якому суспільстві ви бажаєте жити. яких людей ви бажаєте бачити коло себе протягом життя. які вчинки вважаєте гідним, а які навіюють вам жаху. це не така вже нездоланна справа, вам необхідно тільки поставитись до неї з усією серйозністю.
поставте собі питання: у якому я хочу жити суспільстві? що для мене є головним у цьому житті і чого я хочу від цього життя? іноді відповісти на ці питання може бути дуже складно, але ви не повинні зупинятися перед труднощами. николи не складайте руки.
якщо б мені колись поставили ці питання, я б без роздумів оголосив: суспільство, у якому переважає повага й розуміння — це суспільство, у якому я хочу жити. не має значення скільки людина робить помилок, важливо, щоб вона розуміла і визнавала ці помилки. та ще важливіше, щоб вона (людина) не засуджував за ці ж самі помилки інших людей.на мою думку, це є правильна точка зору і треба її поважати. у такому суспільстві я і хочу жити. бо кожна людина має право на помилку. важливо не намагатися не робити помилок, а вміти їх визнати й по змозі виправлят
Чому людина прагне волі?
З давніх-давен український народ славився своїм волелюбством і прагненням до незалежності. Згадати хоча б Запорозьк Січ, яка до останніх днів свого існвання залишалася своєрідним острівцем волі українців.А слово"козак" в усі часи означало вільну людину і було антонімом до понять"кріпак", "раб","невільник".
Споконвіку люди прагнули волі.Бо бути незалежним, вільним- це чи не найбільше щастя.Хоча сьогодні ми це щастя недооцінюємо, не розуміємойого цінності.І це наша головна проблема.Нашею волею ми повинні завдячувати нашим предкам.Вони більше розмілися на подібній філософії, прагнули реалізаціїї своїх прав, душевих потягів, здійснення мрій, пов"язаних із вільним, незалежним життям.Вони не шкодючи життя боролися за вільне майбутнє дітей, своїх нащадкі.
Уже понад 10 років ми можемо пишатися своєю незалежністю, своєю самобутністю. Ми-молода нація своїй незалежності і суверенності, але така давня і слвана у своєму історичному походженні- стоїмо на шляху великих змін, перетворень, подальшого розвитку й самовдосконалення в різних напрямках.
Ми- українці, волелюбна нація.Добре жити у вільній країні, хоча завжди існуватиме низка чинників, які не даватимуть людині бути абсолютно вільною.Це кошти, робота, обов"язки... А тому прагнення людини до волі ніколи не згасне.