Запишіть частки, знімаючи риски.
Такі/но, сядь/бо, взяв/таки, ще/й, зроби/ж, якби/то, отакий/то, таки/заспівав, все/таки, будь/коли, де/небудь, прийшов/би, хоч/би, колись/то, все/ж/таки,
не/міг, не/щастя, не/веселий, не/читаючи, не/виправлена помилка, не/кричав, не/виконана вчасно робота, не/дбалий, не/вірив, не/продумана тема, , не/виконаний план, не/зважай, ні/який, ні/звідки, ні/від/кого, ні/за/чим, ні/коли, ані/трохи, ні/про/що, ані/телень, ні/чийому/.
Анафора - Стилістичний прийом, що полягає в повторенні тих самих звуків, слів, речень на початку двох або кількох суміжних рядків, строф, фраз.
Гіпербола - Незамкнеиа крива з двох віток, що утворюються при перетині площипою обох порожнин конуса.
Персоніфікація - Надання предметам, явищам природи або поняттям властивостей людини, тварини; уособлення.
Епіфора - Стилістичний прийом, який полягає у повторенні однакових виразів, слів або звукосполучень у кінці суміжних або близько розміщених рядків, строф для посилення виразності й мелодійності мови художнього твору; протилежне анафора.
Е́пос — різновид літературного роду, що оповідає про події, котрі нібито відбувалися у минулому.
Ми завжди маємо в кишені жменьку різних
монеток. Кишеньковий метал – так
називають іноді металеві гроші. Історія монет сягає 27 століть. Перші з
них, викарбувані з міді, а пізніше – із золота, були виготовлені у
стародавньому Китаї. Там їх виливали не круглими, а у вигляді різних невеликих
предметів.
Монети стали платіжним засобом близько
700 року до нашої ери у Греції. Виготовленням монет займалася держава. Монети
виготовлялися з золота, срібла, міді або інших металів і мали лицьову (аверс)
та зворотню (реверс) сторони та бічну поверхню (гурт). Справа виготовлення
монет була відносно простою. Спочатку плавили метал та виготовляли з нього
круглі диски, а потім на них наносили карбування.
Слово «монета» - це одно з імен
давньоримської богині Юнони і одночасно назва місця, де карбували ці грошові
знаки.
Одночасно з появою монет з*явилися й ті,
хто ці монети підробляв. На мідний диск наносили тонкий шар золота або срібла.
Цей вид злочину був вельми розповсюджений, і за нього була передбачена смертна
кара. Підробити монету можна було досить просто, тому що вони не мали
правильної форма, а карбування наносилось не дуже чітко. Тоді й
виник засіб перевірити – чи справжня монета. Гострим ножем зрізався краєчок
диска, і тоді можна було виявити підробку.
Карбування монет було державною справою.
Випуск кожної нової монети був пов*язаний з іменем нового правителя.
У 1792 році при розкопках у Києві була
знайдена перша давньоруська монета. Це була срібна монета часів князя Ярослава
Мудрого, яка так і називалася – «срібник».
Тепер монети виробляють із різних
сплавів міді, нікелю, алюмінію. Монета була й залишається платіжним засобом,
хоча в наш час її витісняють паперові або й взагалі віртуальні гроші.
Монети часто слугують амулетами, є
звичай залишати «на щастя» монетку з першої зарплати, кинути її у море, щоб іще
колись повернутись на улюблене місце. Але пам*ятаймо: Золота вистачить на всіх, але любов дістанеться лише
найсміливішим!