Записати займенники за алфавітом, розкриваючи дужки. Указати на відмінки займенників ( ). (Аби)чим, (ні)скільки, ні(про)що, хтозна(від)чого, (де)чого, аби(з)ким, (ні)хто, (аби)якому, що(сь), (будь)якого, що(небудь), (на)якому(небудь), чий(небудь), (на)чому(небудь), (ні)в(якому).
Додаткові завдання:
1) Заперечні займенники підкреслити однією лінією, неозначені — двома (0, ).
2) Виділити в займенниках словотворчі префікси й суфікси (0, ).
2. Відновити фразеологізми: замість крапок поставити займенники в потрібній відмінковій формі. Визначити їх розряд за значенням ( ).
У ... хвилину; на ... голос; говорить сам за ... ; на ... страх і риск; не знає, на ... стілець сісти.
3. Скласти варіанти речення так, щоб займенник його виступав у значенні: а) особового займенника в родовому відмінку; б) присвійного займенника. Визначити синтаксичну функцію займенників в обох реченнях ( ).
4. Прочитати текст. Визначити тип і стиль мовлення ( ).
У мові нашій усі тони і відтінки, усі переходи звуків від твердих до найніжніших... Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: в ній що не звук, то подарунок, усе крупно, зернисто, як самі перла. І справді, інше слово часом дорогоцінніше самої речі.
Той, хто не знає рідної материнської мови або цурається її, сам засуджує себе на злиденність душі, стає безбатченком (За В. Сухомлинським).
Додаткове завдання: Зробити морфологічний розбір виділених займенників ( ).
Плекаймо рідну мову
Мудрі люди кажуть, що немає народу без історії, та це ще більше стосується мови. Мова забезпечує народові неповторність, історичну спадкоємність, зберігає його культуру. Рідна мова є основою родоводу, єднає рід і сім'ю. К. Д. Ушинський відзначав: "Коли зникає мова — народу нема більше!"
Заборона української мови спричинила зникнення у небуття кількох десятків років нашої історії. У житті народу рідна мова й рідний край є нероздільними поняттями. Здавна через мову народ виявляв поняття моральності, а найважливіші з них — вірність і відданість, честь і чесноти, щирість і добро, взаємність, пошана і повага, мир і злагода, дружба і товариськість.
Для того, щоб мова могла прийти нам на до ми повинні постійно дбати про неї. Добру пораду українцям дав М. Рильський у поезії "Мова":
Той хто не покидав батьківського дому так гостро не відчуває любові до нього та до своєї родини, як той хто полишив його. Будучи на відстані т починаєш згадувати кожну картинку на стіні, вишиті рушники над образами, тебе манить запах свіжого хліба, який мама щойно витягнула з печі. А вишневий цвіт усні засипає тебе білою віхолою, сонячні промені освітлюють рідне подвір'я. Ти просинаєшся і розумієш, щоце був сон. Ти ідеш у своїх справах, а думка про рідний дім непокидає тебе і ти вже на настінному календарі ставиш відмітки про прожиті дні, як знак, що ти на один день наближаєшся жо своєї мрії. Мрії відчинити двері свого дому, обійняти найрідніших людей та глибоко вдихнути запах свого дитинства - своєї батьківської хати.