Записати у зошит речення, виділити у них головні і другорядні члени речення , вказати вид зв’язку (сурядний, підрядний) 1. Село до якого ми заїхали розташовувалось кілометри за два від лісу і хатинки що розсипалися понад річкою біліли серед зелених садків.2.Набігла хмарка і сріблястий дощ посипався із сонячного неба наче хтось розсипав разки намиста. 3.Він навчився робити сайти і коли ми звертаємось до нього то розраховуємо на його до .4. Де на круті й високі хмари ударять звечора дощі там ходять хмари посивілі і глоду хмуряться кущі ( А.Малишко).5.Мій біль бринить зате коли сміюся то сміх мій рветься джерелом на волю. ​

якщо можно самому скласти

Для мене зима це гарна пора року. адже взимку можно грати з друзями в сніжки,кататися на санях або на ковзанах.

взимку дуже гарний сніг, який виблискує на сонці. під ногами залишається слід, і сніжок так цікаво хрустить ніби хтось щось їсть хрустке.

і чекаєш цю пору року від осені. теплі вечори, батьківськи казки про сніжну королеву, гарні та веселі сімейні фото.

як зтма проходить без снігової баби? якщо її не "змацструвати" все, зиму ти пропустив. зимові канікули тільки додають сили гратися на вулиці і ставати майстрами зі снігу.

отже, зима як і літо дуже цікава пора року. і чекаємо на неї кожен раз коли підходить черга до неї.

1) "Дума" у цьому контексті тлумачиться вже не тільки як жанр чи слово, а як символ безсмертя української нації.
2) Вірш належить до філософської лірики, бо основним мотивом поезії є роздуми ліричного героя над своєю нелегкою долею та сенсом життя.
3) Поет каже, що боротьба - це не тільки певний фізичний процес, але й те, що є зв'язком для багатьох людей, об'єднаних спільною ціллю, яка втілюється в їхньому прагненні відстоювати право на щастя. Тому моральний обов'язок кожного, розвиваючи свої найкращі риси, прагнути зробити щасливою свою долю й долю людей, що оточують тебе. 
4) Для Шевченка немає нічого ріднішого, аніж його рідна ненька Україна, тому він так ласкаво про неї говорить: "На нашій славній Україні..."
5) Твір пронизаний болісними почуттями смутку, відчаю та розпачу, які відчували молоді хлопці, прощаючись з родиною, адже не знали, чи побачать їх ще хоч раз...