Записати речення. Визначити в них фразеологізми. Зробити синтаксичний розбір речень. 1. Подія відбулася за царя Гороха. 2. Дівчата як кров з молоком намагалися переспівати парубків. 3. Рибалочка на бережку та рибоньку ловить, а милая по милому білі ручки ломить. 4. Язикатій Хвесьці не можна казати нічого зайвого. 5. Справжні друзі повинні пуд солі з'їсти.
Слово – це сила. Слово – це зброя. Могутність слів вражає. Ними можна серйозно ранити або ж «подарувати путівку в Щастя». Слова – це реалізація наших думок. А думки матеріалізуються, тому варто позитивно мислити. Слово – це чарівність, слово – це могутність . Наша мова, слова, якими ми послуговуємось здатні бути різними. Нерідко трапляється й таке, що людина не є дуже привабливою, але як тільки вона починає говорити, то Вам хочеться її слухати, Вам цікаво, Ви більше не звертаєте увагу на зовнішність, а якщо й звертаєте, то починаєте віднаходити позитивні риси, Ви починаєте помічати те, що раніше не помічали. Хіба ж це не прекрасно? Ми – це наші думки, ми – це наші розмови і дії. Буває й інше: людина приваблива, словниковий запас не багатий, але її думки здатні зачарувати. Такій людині варто більше працювати над собою. Але все ж ми розуміємо, що внутрішній стержень є – це вже багато значить. Якими ви бажаєте бути, чарівними, могутніми чи слабкими та кволими? Краса і сила починаються з середини, тому думайте про, що говорите і говоріть те, що думаєте!
Недарма люди кажуть, що батьків і Батьківщину не вибирають. Ми можемо вибирати шлях у житті, професію, друзів, але незмінним залишиться те місце, де ми народилися, і сім'я, у якій ми росли.
Недарма слова "батьки" і "Батьківщина" споріднені: обидва слова мають відношення до початку нашого життя, до формування нашої особистості. Характер кожної людини закладається і формується у сім'ї, у ту пору, коли, як говорять у народі, "дитина поперек лави лежить". Дитина росте, і на неї усе більше впливає суспільство тої країни, у якій вона живе. Тому, на мій погляд, саме родина (батькі) та країна (Батьківщина) роблять людину такою, якою вона є.
Потім людина може переїхати жити куди завгодно, але у її душі назавжди залишаться спогади про рідну країну та сім'ю, що її виростила. Батьківщину неможливо забути, як неможливо забути маму і тата. Тому, де б не жили українці, вони залишаються українцями. Бо можна вибрати місце проживання, але не Батьківщину
Подробнее - на -