Записати подані речення, поширюючи однорідними членами і вставити потрібні розділові знаки.
Весняний ліс стояв наповнений співом пташок. Світанкова зоря зійшла над землею. Спека висушила спраглі поля. Зимовий ранок привітав усіх снігом. Весна зігрівала все навкруги. Пшенична нива чекала на хліборобів. Літо видалося теплим.
Сполучник — це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. Сполучники не мають власного лексичного значення і не виконують у реченні граматичну роль.
До сполучників належать і, та, й, але, а тощо.
За походженням сполучники поділяються на первісні(і,а,чи,та) і похідні(щоб, якби, проте, буцімто).
Залежно від синтаксичної функції сполучники поділяються на сурядні (і (й), та, та й, а, але, або, чи, прикладкове як) та підрядні (коли, що, як би, наскільки, хоч, мов, наче, часове й порівняльне як).