Записати частки, розподіливши їх у три стовпчики: а) модальні; б) заперечні; в) формотворчі. Хай, нехай, би, не, ні, ані, хіба, чи, невже, за що, що то, ось, от, це, оце, ото, ген, саме, якраз, справді, точно, власне, хоча б, аж, же, таки, уже, мов, ніби, мовби, годі, бодай, бо, давай

Тема:"Який чудовий захід сонця"

-Мамо можна сьогодні ми з тобою зустрінем схід сонця.

-Так. Тільки не забудь проснутись треба о 6:00.

-Я навіть не знав що потрібно просипатись так рано.

-Тому лягай спати вже о 18:00.

-Добре.

Мамо я піду спати через 20 хвилин.

-Синок розбудиш мене зранку.

-Звісно.

-Надобраніч.

-Солодких снів.

Мамо вставай вже 6:10.

-Я вже встаю.

-Сніданок на столі.

-Дякую що приготував.

-Буду тебе чекати на сходах.

-Добре.

-Мамо я вже тебе зачекався.

-Я вже взуваюся.

Йди до озера.

Хлопчик йшов і задумався. І незамітив як прийшов. І тут він хотів закричати, кольцевой

На мою думку, патріот — це людина, віддана своєму народові, яка любить свою Батьківщину, готова її захищати в найважчі хвилини, людина, що живе і працює заради процвітання свого краю. Інколи, і навіть сьогодні, з високих трибун звучить море слів про любов і відданість Україні, але, на жаль, це тільки слова. Проте можна навести безліч прикладів самовідданої любові українців до рідного краю. Сьогодення є прикладом цього, адже багато синів і дочок України віддали за неї найдорожче — життя. Ми стали свідками цього. Події Майдану, війна на Сході... І досі пролива­ється кров найщиріших патріотів.

Історія свідчить, що українці в усі часи були патріотами. Про це розповідають історичні пісні й думи, художня література. Прикладом самовідданого служіння рідній землі є, наприклад, Яро­слав Мудрий, справжні патріоти Залізняк, Гонта, Кривоніс, Дорошенко, Богдан Хмельницький, Ле­ся Українка, Тарас Шевченко, Михайло Грушевський, Василь Стус, Іван Пулюй, наша сучасниця Ліна Костенко.

Порушує тему патріотизму та засуджує балакунів-псевдопатріотів В. Самійленко в поезії «Па­тріоти». Справжнім патріотом у цій поезії, на мою думку, є третій юнак, який

...бачив душею Вкраїну

І все, що вона добула.

Письменник намагається до читачам не купитись на гарні слова, а дбати про свій край, любити рідну землю, працювати для неї.

Я ще зовсім юна. І хоча життєвого досвіду в мене небагато, проте розумію, що дуже легко лю­бити Батьківщину, коли вона багата і могутня, значно важче — коли вона слабка і незахищена. Та хіба зможуть справжні сини кинути хвору матір напризволяще? Я не засуджую тих людей, які в пошуках кращої долі емігрували за кордон, але впевнена, що вони глибоко нещасні, бо, можливо, маючи матеріальні блага, вони не мають змоги дихати рідним повітрям, бачити, як ростуть їхні діти, уклонитися рідній оселі, захищати свою землю від ворогів.

Отже, справді, справжніми патріотами є ті люди, які не розказують про любов до рідного краю, а захищають його навіть ціною власного життя, працюють і живуть задля його процвітання, примножуючи набуте.