Одного дня ми з братиком та батьками пішли в ліс і зустріли там оленятко. Воно стояло однісіньке на поляні та скубало травичку. Дуже тихенько, щоб не злякати маленьку тваринку ми підійшли ближче і стали його роздивлятися. Воно мало короткі вушка, які стояли як два солдатика, чорненькі як бусинки очі та видовжену мордочку. Також це оленятко мало коротку шерстку світло-коричневого кольору. Ми з братиком впевше бачили таку тваринку тому гали за ним дуже пильно. Потім на галявину до оленятка прийшла його мама-олениха, вона була набагато більша в розмірах, але така ж гарна і мала світло-коричневу шертску. Мама-олениха забрала свого малюка і вони пішли разом у лісову гущу, а ми з батьками продовжили збирати гриби. З тих пір я завжди згадую про маленьке світло-коричневе оленятко, яке колись бачив (ла) в лісі.
1. До самостійних части мови належать: іменник, прикметник, дієслово, займенник, числівник, прислівний - всього 6. 2. Під час вивчення теми "іменник" я вивчив такі орфограми: 1) чергування о-і та е-і (школа-шкіл, печі-піч), 2)ненаголошені е, о, и- перед написанням слова потрібно його змінити, щоб наголос падав на ненологошену букву в якій сумніваємось (село-села) 3) 3. Наш класний колектив(іменник, е наближена до и, присудок) як справжня сім'я(додаток, правопис апострофів в іменниках). З однокласниками(додаток) ми гарно спілкуємось, проводимо разом час(іменник) та навчаємось допомагаючи один одному. Хоча деякі вчителі(присудок, е наближена до и) вважають нас неслухняним та неспокійним класом(додаток), але ми всі між собою спілкуємось дуже добре. Я хотів би, щоб на уроках(обставина) ми сиділи тихіше, щоб всі могли засвоїти навчальний матеріал(додаток, е наближення до и). Було б добре, щоб вчителі(підмет, е до и) зробили більше робіт(чергування о з і, додаток) в парах(обставина). А в решті(чергування а з і, додаток) я дуже задоволений, що навчаюся з такими хорошими людьми(додаток).
Воно мало короткі вушка, які стояли як два солдатика, чорненькі як бусинки очі та видовжену мордочку. Також це оленятко мало коротку шерстку світло-коричневого кольору. Ми з братиком впевше бачили таку тваринку тому гали за ним дуже пильно. Потім на галявину до оленятка прийшла його мама-олениха, вона була набагато більша в розмірах, але така ж гарна і мала світло-коричневу шертску. Мама-олениха забрала свого малюка і вони пішли разом у лісову гущу, а ми з батьками продовжили збирати гриби. З тих пір я завжди згадую про маленьке світло-коричневе оленятко, яке колись бачив (ла) в лісі.
2. Під час вивчення теми "іменник" я вивчив такі орфограми:
1) чергування о-і та е-і (школа-шкіл, печі-піч),
2)ненаголошені е, о, и- перед написанням слова потрібно його змінити, щоб наголос падав на ненологошену букву в якій сумніваємось (село-села)
3)
3. Наш класний колектив(іменник, е наближена до и, присудок) як справжня сім'я(додаток, правопис апострофів в іменниках). З однокласниками(додаток) ми гарно спілкуємось, проводимо разом час(іменник) та навчаємось допомагаючи один одному. Хоча деякі вчителі(присудок, е наближена до и) вважають нас неслухняним та неспокійним класом(додаток), але ми всі між собою спілкуємось дуже добре. Я хотів би, щоб на уроках(обставина) ми сиділи тихіше, щоб всі могли засвоїти навчальний матеріал(додаток, е наближення до и). Було б добре, щоб вчителі(підмет, е до и) зробили більше робіт(чергування о з і, додаток) в парах(обставина). А в решті(чергування а з і, додаток) я дуже задоволений, що навчаюся з такими хорошими людьми(додаток).