Правда ж, ще хочеться ласкавого тепла і сонячного світла? Але вже стукає в віконце опалим листям і стиглими горіхами золота осінь. Вона приходить до нас з яскравими квітами, стиглими плодами, різнобарвним листям, запахами вологої землі і лісових грибів.
Рання осінь, дні блакитні і прозорі. З ранку виходиш під парасолькою і в капюшоні, а прямо біля самого ганку – велика калюжа. Які гарні, які життєдайні ці дощі після виснажливої літньої спеки! Як радує блакить небес, як знову починає зеленіти трава і радіють квіти на клумбах і герань на моєму балконі!
Дивися, як красиво, як казково кращі кравці одягають золоту осінь в свої вишукані шати. На стежки, газони, тротуари і лавки в парку падають і з тихим шерехом лягає різнокольорове листя з кленів, вишень, акацій і тополь. Стоїш як заворожений, а скажений вітер несе бурштинове листя у веселому танку.
Пізньої осені, насправді, природа рідко нагадує про свою чарівність. Вона холодна і млява. У небі нескінченною низкою пливуть сірі хмари, високі темні ялини відбиваються в сірій річці. Холодно, сиро, тужливо. А про себе вже нагадує морозним вітром зла зима.
Зрізали вже в городах навіть останню капусту, і зайцю стало нічого вкрасти. Полетіли спочатку граки і ластівки, за ними потягнулися жайворонки, чаплі, журавлі, гуси. Зяблики, синиці і блакитні сойки не відлітають в теплі краї, вони живуть в густих заростях ожини, шипшини або виноградної лози. Вони харчуються їх насінням і плодами, яскраво-червоними ягодами горобини та ще тим, чим ми, люди, підгодовуємо їх в цей важкий час. Звірі заготовляють їжу на зиму, змінюють вбрання, готують собі теплі житла.
А у селянина хіба мало справ восени? Дуже багато. Насамперед треба прибрати з полів урожай, та укрити його в засіках, щоб добре зберігся. А ще треба заготовити дрова, без яких холоднечу не переживеш, сіно для худоби, гриби і ягоди, сходити на риболовлю і полювання. Треба запастися теплим одягом, тому умільці в'яжуть вовняні шкарпетки, светри, шарфи і рукавиці.
Бачиш, друже, як помітно скоротився день у жовтні? Сутінки починаються вже о п'ятій годині дня. Осінні вечори холодні, вони часто бувають сльотавими або навіть морозними. У такий вечір особливо гостро відчуваєш жалість і співчуття до бездомних людей і тварин, і хочеться всім до нагодувати, обігріти. Так добре під надійним дахом свого будинку, і так не хочеться залишати теплу затишну кімнату! Наллєш собі чашку гарячого чайку, а мама вже напекла миску свіжих пончиків. Раптом дзвінок, і на порозі улюблений друг. Як кажуть, чого ще треба людині!?
У каждого человека своя жизнь, своя судьба и свои правила, который он придумывает сам и придерживается их на протяжении всей жизни. На слуху у всех людей цитата :"Моя жизнь - мои правила". Это означает, что человек автор своей жизни. Живет так, как ему хочется. У меня уже есть и свои правила жизни. Например, первое мое правило:"Всегда родителям". И это правило я постараюсь передать и своим детям, в будущем. Мое второе правило :" Не обижай животных", ведь они такие беззащитные, в сравнении с нами - людьми. Мое третье правило : "Всегда слушай свое сердце", ведь никто не в праве меня чему-то принуждать. Таким образом, каждый сам повелитель своей жизни и автор правил для нее.
Правда ж, ще хочеться ласкавого тепла і сонячного світла? Але вже стукає в віконце опалим листям і стиглими горіхами золота осінь. Вона приходить до нас з яскравими квітами, стиглими плодами, різнобарвним листям, запахами вологої землі і лісових грибів.
Рання осінь, дні блакитні і прозорі. З ранку виходиш під парасолькою і в капюшоні, а прямо біля самого ганку – велика калюжа. Які гарні, які життєдайні ці дощі після виснажливої літньої спеки! Як радує блакить небес, як знову починає зеленіти трава і радіють квіти на клумбах і герань на моєму балконі!
Дивися, як красиво, як казково кращі кравці одягають золоту осінь в свої вишукані шати. На стежки, газони, тротуари і лавки в парку падають і з тихим шерехом лягає різнокольорове листя з кленів, вишень, акацій і тополь. Стоїш як заворожений, а скажений вітер несе бурштинове листя у веселому танку.
Пізньої осені, насправді, природа рідко нагадує про свою чарівність. Вона холодна і млява. У небі нескінченною низкою пливуть сірі хмари, високі темні ялини відбиваються в сірій річці. Холодно, сиро, тужливо. А про себе вже нагадує морозним вітром зла зима.
Зрізали вже в городах навіть останню капусту, і зайцю стало нічого вкрасти. Полетіли спочатку граки і ластівки, за ними потягнулися жайворонки, чаплі, журавлі, гуси. Зяблики, синиці і блакитні сойки не відлітають в теплі краї, вони живуть в густих заростях ожини, шипшини або виноградної лози. Вони харчуються їх насінням і плодами, яскраво-червоними ягодами горобини та ще тим, чим ми, люди, підгодовуємо їх в цей важкий час. Звірі заготовляють їжу на зиму, змінюють вбрання, готують собі теплі житла.
А у селянина хіба мало справ восени? Дуже багато. Насамперед треба прибрати з полів урожай, та укрити його в засіках, щоб добре зберігся. А ще треба заготовити дрова, без яких холоднечу не переживеш, сіно для худоби, гриби і ягоди, сходити на риболовлю і полювання. Треба запастися теплим одягом, тому умільці в'яжуть вовняні шкарпетки, светри, шарфи і рукавиці.
Бачиш, друже, як помітно скоротився день у жовтні? Сутінки починаються вже о п'ятій годині дня. Осінні вечори холодні, вони часто бувають сльотавими або навіть морозними. У такий вечір особливо гостро відчуваєш жалість і співчуття до бездомних людей і тварин, і хочеться всім до нагодувати, обігріти. Так добре під надійним дахом свого будинку, і так не хочеться залишати теплу затишну кімнату! Наллєш собі чашку гарячого чайку, а мама вже напекла миску свіжих пончиків. Раптом дзвінок, і на порозі улюблений друг. Як кажуть, чого ще треба людині!?
У каждого человека своя жизнь, своя судьба и свои правила, который он придумывает сам и придерживается их на протяжении всей жизни. На слуху у всех людей цитата :"Моя жизнь - мои правила". Это означает, что человек автор своей жизни. Живет так, как ему хочется. У меня уже есть и свои правила жизни. Например, первое мое правило:"Всегда родителям". И это правило я постараюсь передать и своим детям, в будущем. Мое второе правило :" Не обижай животных", ведь они такие беззащитные, в сравнении с нами - людьми. Мое третье правило : "Всегда слушай свое сердце", ведь никто не в праве меня чему-то принуждать. Таким образом, каждый сам повелитель своей жизни и автор правил для нее.