Залежно від значення у формі родового відмінка однини мають закінчення-а(-я) і -у(-ю) всі іменники рядка A pіст, розсип, розряд: Б акт, рак, рахунок; В ракурс, реоскоп, респект; Г рівень, рисунок, різець.​

З давніх-давен книгу вважали джерелом знань. І цю ж думку підтвержує прислів'я "Гарна книга - абетка для душі". Дійсно, читаючи, ми не просто отримуємо певну інформацію, а чогось навчаємося, набуваємо життєвої мудрості.
Ми вчимося за підручниками, посібниками, звертаємося до енциклопедій, читаємо художні тексти. Уся ця література також допомагає нам ставати мудрішими. Правда, як на мене, сьогодні у величезному інформаційному потоці, в океані книжок, слід вибирати ті справжні, які зможуть стати справжнім джерелом знань!

Гладіа́тор (лат. gladiator. множина — gladiatores) — боєць на арені цирку у Стародавньому Римі. У вужчому значенні — професіонал, який бився бойовою зброєю з собі подібними в одиночних або групових боях. Проте до гладіаторів часто також відносять венаторів і бестіаріїв, які билися з хижаками, учасників блазенських боїв, боксерів та інших учасників циркових вистав. Слово «гладіатор» походить від лат. gladius («короткий меч», «гладіус») і буквально означає «мечник».

Гладіатори на мозаїці на римській вілі у селі Ненніг (Німеччина)

Зародившись як масове чоловіче жертвопринесення на тризнах вождів, бої гладіаторів розвилися у своєрідний видовищний спорт, набувши величезної популярності серед усіх верств давньоримського суспільства. Під впливом римської традиції гладіаторські ігри набули поширення й серед інших народів. Так, відомо, що бої гладіаторів проводилися кельтами-лузітанами, германцями, а також у Сирії та Карфагені.