,ЗАДАНИЕ НЕ ОЧ СЛОЖНОЕ Завдання. Перепишіть речення, розкриваючи дужки.

1. Ти спиш уже? А за старим повір'ям, у сні ростуть... Якби (то) справді так! (В. Підпалий)

2. Тебе поранили (таки)? Сідай (но)! Голову твою хоч хусткою я обів'ю (М. Бажан).

3. Слухай (бо)! Який (же) коваль (не) ставить себе над іншими ковалями в світі? (Марко Вовчок)

4. А ходи (но), мед будемо брати (Ю. Збанацький).

5. О, якби (то) вміти голубом злетіти та в житті догнати мрію голубу! (М. Ткач)

6. А от виписати новизну та велич, саме велич наших днів (по) справжньому (не) так (то) й просто (В. Козаченко).

7. (Де) далі сніжинок густішало та густішало (В. Козаченко).

8. А Замриборщ (ані) стілечки (не) розсердився (М. Стельмах).

9. Та я вже знаю (де) що (І. Цюпа).

10. Місяць повис над їхньою хатою срібною підковою, ніби прибив його хто (сь) угорі на добро та на щастя (І. Цюпа).

11. Я давненько прийшов у село, та (де) куди заходив, і (де) (про) що довідався (І. Карпенко-Карий).

Я вважаю,що книги -це чудово!Але нажаль сучасна молодь думає інакше.У наш день мало кого цікавлять книги.Майже усі молоді люди  надали перевагу сучасній техніці,яка може зробити практично все!Звісно для чого ж тоді книги,коли є спеціальна  техніка яка зробить усю роботу за вас. Також багато хто думає, що чиатити не модно.Але я думаю інакше.Книга це джерело мудрості.Вона розвиває людську уяву і розум людини.Також у нас час нікому не потрібна не розумна людина.Тому моє ставлення до читання позитивне.

Уже на порозі затишної оселі моєї бабусі я вловлюю запах пиріжків. Ох, ці пиріжки! Вони такі смачнючі! Ми всі її онуки тільки й мріємо скоріше приїхати до неї в гості на пиріжки. Бо її пиріжки, на наше переконання, — це неперевершений кулінарний витвір мистецтва. Бабуся знає, як ми полюбляємо її пиріжки, тому завжди до нашого приїзду намагається приготувати чималенько.

Мені приємно гати, як бабуся готує цей неповторний виріб з неземним смаком. Спершу вона готує запарку з молока, борошна, цукру та дріжджів. Поки запарка настоюється, щоб почати підходити, тобто мають з'явитися бульбашки, вона готує «поле діяльності». Усе з кухонного столу прибирається, бо віднині на цьому плацдармі будуть з'являтися пухкенькі, пахучі, візерунчасті пиріжечки. Бабуся кожен пиріжок прикрашає то листочком, то колосочком, то зубчиками, то якимись квіточками.

Я помітила, що бабуся завжди вдягає чистенький білий фартушок, ніби готується до якогось святкового дійства. А ще вона посміхається до кожного пиріжка ще й примовляє: «От славний козачок! А ходи-но до свого війська!» — і саджає його в рядочок до інших на лист. Коли стрункі ряди пиріжків — козачків заповнені, вона змащує їх яйцем, збитим із молоком. До того ж робить це великою гусячою пір'їною.

Для мене це якесь чародійство: і пір'їна, і примовляння бабусі, і її святковий вигляд. Може, тому й пиріжки такі смачні — пресмачні.