добро. как важно в нашей жизни это понятие? как много от него зависит? какую огромную роль играет добро в ежедневном взаимодействии людей? ответы на эти вопросы не так трудно, но емки и значимы.
что же такое добро? добро – это положительные поступки, слова, действия, которые совершает человек по велению своего сердца, руководствуясь желаниями своей души и внутренними потребностями совершать хорошие поступки. каждый из нас знает, что такое добро и хочет, чтобы в его жизни добра было как можно больше. но не все люди готовы творить добро безвозмезднои искренне. ведь для того, чтобы делать добро необходимо желание души, а не просто “все делают, и я буду” или же “добро это хорошо, его надо делать”. на самом деле, если человек воспитан правильно и его моральные качества над вредными привычками и эгоизмом, то он будет добрым, а значит, будет совершать положительные поступки. настоящее добро делается легко, от чистого сердца. человек, совершающий добрые поступки не стремится пополнить свою “копилку” добрых
дел или же похвалиться, какой он хороший. добрые поступки делаются и забываются теми, кто их совершает, но они никогда не из памяти того, к кому это добро было адресовано. я думаю, что на добрых поступках держится мир. ведь, как многие успели заметить, в последнее время в современном мире, люди стремятся разбогатеть, улучшить свое положение в обществе за счет денег или же каких-то материальных благ. как правило, у них не получается, потому что нельзя купить счастье, любовь и, конечно же, добро. такие понятия и искренние чувства не , их можно только заслужить либо подарить другому искренне, от всего сердца.
добро согревает сердца людей, им в трудные минуты и спасает от деградации души. именно поэтому мы должны стремиться к добру, совершать как можно больше хороших поступков от чистого сердца. ведь они очищают наш мир, и вместе с этим обогащают мир окружающих нас людей.
Щоліта ми з батьками й моїм старшим братом приїжджаємо до дідуся в село. На околиці села стоїть ліс. Ми з братом дуже любимо бродити по літньому лісі. Брат уже майже дорослий, тому батьки відпускають нас удвох. Цього року, приїхавши до дідуся рано вранці, ми поснідали й одразу вирушили до лісової гущавини. Там ростуть ялини, сосни, могутні дуби та інші дерева.
День видався чудовий. Під соснами було прохолодно, пахло смолою і молодими березовими листочками. Біля коренів дерев бігали мурашки. Тут росли ніжні конвалії. Їх білі, чисті, пахучі квіти були схожі на дзвіночки й полонили чудовим ароматом.
Ми нарвали додому великий букет конвалій та пішли далі. Проходячи крізь лісову гущавину, побачили в густій траві їжакову родину. Коли ми наблизилися, їжачиха і маленькі їжачки завбачливо згорнулися в клубок. На тлі трави чотири клубочки виглядали майже непомітно, і ми вирішили їх не турбувати.
Хаща була дуже густою, тому ми насилу вибралися на узлісся. Там був невеличкий струмок. Пити з нього ми не стали, але із задоволенням постояли в прохолодній блискучій воді. Неподалік брат помітив на старому пні невеликого вужа. Ми хотіли його впіймати, але вуж швидко заповз під лежачий поруч камінь. Мабуть, там була нора.
На галявині, серед чагарників, ми побачили зарості лісової суниці. Тонкому аромату і приємному смаку лісової суниці можуть позаздрити навіть кращі сорти садових сортів цієї рослини. Багато пропадає в лісовій глушині запашних соковитих ягід малини, лохини, брусниці. А скільки росте різноманітних грибів! Ось ховаються в траві міцні боровики. Рожевіють мокрі сироїжки. У ялиннику ростуть слизькі грузді. На низьких пнях туляться одне до одного опеньки. Ліс щедро пригощає своїми дарами. Ми з братом не стали збирати гриби, бо не взяли з собою належної тари. Набравши повний кошик суниці, ми звернули на вузьку стежку.Стежка привела нас на мальовничу галявину. Припікало яскраве сонечко. Густо синіло ясне небо. У траві цокотіли коники. Легкий вітерець гойдав стебла дикої конюшини й ромашок. Повз нас зигзагами пролетів великий яскравий метелик. Раптовою появою ми злякали білку. Кумедний вона звір! Відчувши небезпеку, з блискавичною швидкістю злетіла на дерево. Ось пронеслася над нашими головами строката малинівка. Пташка сіла на струнку березу й весело заспівала. Насолоджуючись мелодійним співом малинівки, ми присіли відпочити на пеньок. Вдалині побачили полохливого сірого зайця. Плутаючи сліди, косий біг у бік хащі. Вдалині закувала зозуля.
Відпочивши, у гарному настрої ми з братом вирушили додому. Прогулянка в лісі вдалася, ми чудово провели час. Наступного дня домовилися піти по гриби. Наш дідусь — досвідчений грибник, тому ми підемо разом з ним.
добро. как важно в нашей жизни это понятие? как много от него зависит? какую огромную роль играет добро в ежедневном взаимодействии людей? ответы на эти вопросы не так трудно, но емки и значимы.
что же такое добро? добро – это положительные поступки, слова, действия, которые совершает человек по велению своего сердца, руководствуясь желаниями своей души и внутренними потребностями совершать хорошие поступки. каждый из нас знает, что такое добро и хочет, чтобы в его жизни добра было как можно больше. но не все люди готовы творить добро безвозмезднои искренне. ведь для того, чтобы делать добро необходимо желание души, а не просто “все делают, и я буду” или же “добро это хорошо, его надо делать”. на самом деле, если человек воспитан правильно и его моральные качества над вредными привычками и эгоизмом, то он будет добрым, а значит, будет совершать положительные поступки. настоящее добро делается легко, от чистого сердца. человек, совершающий добрые поступки не стремится пополнить свою “копилку” добрых
дел или же похвалиться, какой он хороший. добрые поступки делаются и забываются теми, кто их совершает, но они никогда не из памяти того, к кому это добро было адресовано. я думаю, что на добрых поступках держится мир. ведь, как многие успели заметить, в последнее время в современном мире, люди стремятся разбогатеть, улучшить свое положение в обществе за счет денег или же каких-то материальных благ. как правило, у них не получается, потому что нельзя купить счастье, любовь и, конечно же, добро. такие понятия и искренние чувства не , их можно только заслужить либо подарить другому искренне, от всего сердца.
добро согревает сердца людей, им в трудные минуты и спасает от деградации души. именно поэтому мы должны стремиться к добру, совершать как можно больше хороших поступков от чистого сердца. ведь они очищают наш мир, и вместе с этим обогащают мир окружающих нас людей.
Объяснение:
Похід до лісу влітку
Щоліта ми з батьками й моїм старшим братом приїжджаємо до дідуся в село. На околиці села стоїть ліс. Ми з братом дуже любимо бродити по літньому лісі. Брат уже майже дорослий, тому батьки відпускають нас удвох. Цього року, приїхавши до дідуся рано вранці, ми поснідали й одразу вирушили до лісової гущавини. Там ростуть ялини, сосни, могутні дуби та інші дерева.
День видався чудовий. Під соснами було прохолодно, пахло смолою і молодими березовими листочками. Біля коренів дерев бігали мурашки. Тут росли ніжні конвалії. Їх білі, чисті, пахучі квіти були схожі на дзвіночки й полонили чудовим ароматом.
Ми нарвали додому великий букет конвалій та пішли далі. Проходячи крізь лісову гущавину, побачили в густій траві їжакову родину. Коли ми наблизилися, їжачиха і маленькі їжачки завбачливо згорнулися в клубок. На тлі трави чотири клубочки виглядали майже непомітно, і ми вирішили їх не турбувати.
Хаща була дуже густою, тому ми насилу вибралися на узлісся. Там був невеличкий струмок. Пити з нього ми не стали, але із задоволенням постояли в прохолодній блискучій воді. Неподалік брат помітив на старому пні невеликого вужа. Ми хотіли його впіймати, але вуж швидко заповз під лежачий поруч камінь. Мабуть, там була нора.
На галявині, серед чагарників, ми побачили зарості лісової суниці. Тонкому аромату і приємному смаку лісової суниці можуть позаздрити навіть кращі сорти садових сортів цієї рослини. Багато пропадає в лісовій глушині запашних соковитих ягід малини, лохини, брусниці. А скільки росте різноманітних грибів! Ось ховаються в траві міцні боровики. Рожевіють мокрі сироїжки. У ялиннику ростуть слизькі грузді. На низьких пнях туляться одне до одного опеньки. Ліс щедро пригощає своїми дарами. Ми з братом не стали збирати гриби, бо не взяли з собою належної тари. Набравши повний кошик суниці, ми звернули на вузьку стежку.Стежка привела нас на мальовничу галявину. Припікало яскраве сонечко. Густо синіло ясне небо. У траві цокотіли коники. Легкий вітерець гойдав стебла дикої конюшини й ромашок. Повз нас зигзагами пролетів великий яскравий метелик. Раптовою появою ми злякали білку. Кумедний вона звір! Відчувши небезпеку, з блискавичною швидкістю злетіла на дерево. Ось пронеслася над нашими головами строката малинівка. Пташка сіла на струнку березу й весело заспівала. Насолоджуючись мелодійним співом малинівки, ми присіли відпочити на пеньок. Вдалині побачили полохливого сірого зайця. Плутаючи сліди, косий біг у бік хащі. Вдалині закувала зозуля.
Відпочивши, у гарному настрої ми з братом вирушили додому. Прогулянка в лісі вдалася, ми чудово провели час. Наступного дня домовилися піти по гриби. Наш дідусь — досвідчений грибник, тому ми підемо разом з ним.
Добре в лісі влітку!