Було це багато років тому. Коли я ще була(був) маленькою(маленьким). Я грала(грав) зі своєю бабусею у міському сквері. Граючи, я як і всі інші діти бігала(бігав), лепила(лепив) пасочки, гойдалася(гойдався) на гойдалках та раділа(радів) дитинству. Ось так було і того дня. Ми з бабусею вже збирались йти додому. Як недалеко від нас гралася дівчинка, яка тоді на думку моєї бабусі напевно загубилася. Ми підійшли до неї, як вона раптом почала плакати. Бабуся запитала чому вона плаче? А вона відповіла їй бурмочачи під носа, що загубила матусю і не знає що їй робити. Я невагаючись,одразу взяла(взяв) їі за руку і повела(повів) шукати батьків дівчинки. Поки ми шукали їі маму, ми познайомилися. Хоча ми тоді майже не вміли ще балакати, але я все одно запам'ятала(запам'ятав) цей день на завжди. Згодом, ми знайшли їі матусю, яка також бігала по скверу,шукаючи доньку. Ось так ми стали найкращими друзями. І навіть товаришуєм зараз.
ответ:внучка сидить за комп'ютером,дід внучку зове до овочі саджати
Дід:внуця, до діду, старому овочі саджати
Внучка:да ніколи мені, що не бачиш?
Дід:а за п'ятірка?
Внучка:НІііі-"завершила дівчина"
Приходить бабка
Бабка:ластівка моя, сходиш до магазину за хлібом?
Внучка:ні, нехочу
Бабка:а на решту купиш цукерок
Внучка:НІііі- "заверещала дівчина"
Пришла собака
Собака :дай косточку!
Внучка:ні
Собака:а я буду вірним
Внучка:НІіііі
Прийшов кіт
Кіт:дівчино, налій молочка
Внучка :ні!
Кіт :а я з тобою спати буду
Внучка:НІііі-"знов заверещала дівчина
Як тут миша забігає та прогризає провід комп'юткра
Дівчина заплакала
Внучка:о мій комп'ютер
Та стала дівчина потім усім допомагати
КІНЕЦЬ