ЗА ЛУЧШИЙ ОТВЕТ
З опорою на пам`ятку cкладіть план і зробіть до нього виписки для виступу на
засіданні шкільного історичного гуртка.
НЕВТОМНИЙ МАНДРІВНИК
Василь Григорович-Барський навчався у Київській духовній академії. Навчання в Києві
довелося припинити через хворобу. Проте, лікуючись у Львові, юнак відвідував Львівську
академію.
1724 року, на двадцять третьому році життя, Василь вирушає у мандрівку чужими
землями. Він прямує святими місцями до Рима, потім до гори Афону, далі — на Схід. У
подорожах Василь Григорович-Барський провів двадцять чотири роки, перенісши безліч
пригод, зазнавши нужди, голоду й небезпек. Йому траплялось ночувати в пустел неба в сусідстві з хижаками, не знаючи, чим він завтра годуватиметься і що питиме.
З Афону мандрівник вирушає святими місцями до Палестини, потім протягом двох
років живе в Єгипті, Сирії. Тут він був пострижений у ченці. Проте потяг до подорожей
знову перемагає, і ось Василь знову в дорозі. Якийсь час він живе у монастирі на
Афонській горі. Змушений до того обставинами, 1747 року він повертається до Києва, де
через шість тижнів помирає.
Подорожні нотатки Барського тривалий час розповсюджувались у рукописах і лише
1778 року коштом князя Григорія Потьомкіна були видані в Петербурзі. «Пешеходца
Василия Барского путешествие к святым местам» витримало вісім перевидань. Книжку
було проілюстровано власними малюнками автора. Читачів видання приваблювало
точністю описів, зрілістю міркувань, чудовим стилем викладу. Надзвичайно цікавими
були докладні географічні відомості про землі, якими Барський подорожував, розповіді
про звичаї їхніх мешканців, описи храмів, церковних свят. Майже весь другий том
присвячений розповіді про життя ченців на горі Афон. Докладно описано руїни
палестинських міст, переказано їхню історію.
Твори українського мандрівника, його світобачення є цікавими й для наших сучасників.
(За П. Орленком)
ЯК ПРАЦЮВАТИ НАД ВИПИСКАМИ
1. Виберіть із тексту потрібний матеріал і випишіть його на картки як цитати в такій
послідовності: цитата, прізвище та ініціали автора твору, назва твору, видавництво, рік і
місце видання, розділ книги чи том, сторінка.
2. Чужі слова потрібно наводити з абсолютною точністю, не відриваючи від змісту тексту,
з якого вони взяті.
3. Цитати у вигляді самостійного речення оформляються за правилами пунктуації при
прямій мові.
4. Якщо цитата є складовою частиною думки того, хто пише, то вона береться в лапки і
починається з малої букви.
Тематичні виписки — це особливий б запису змісту почутого або прочитаного.
Працюючи над джерелами інформації, корисно виписувати цікаві і важливі думки, окремі
факти, цифри, схеми, влучні вислови тощо. Цей матеріал можна використати для
підготовки наукового повідомлення, доповіді, замітки в стінгазету, виступу під час
диспуту та ін.
Текст-розповідь про займенник як частину мови:
Займенник – це самостійна частина мови. Вона вказує на предмети, ознаки предмета, кількість, проте не називає їх. Займенники відповідають на питання хто?, що?, чий? В нашій рідній мові у цієї частини мови є розряд, рід, число та відмінок. Існує 10 розрядів займенників (особові, зворотний, взаємні, присвійні, означальні, вказівні, питальні, відносні, неозначені, заперечні).
Займенник – дуже цікава частина мови, вивчати яку не легко, адже в неї чимало особливостей правопису, відмінювання, розподілу за розрядами. До того ж, займенник – досить функціональна частина мови. Вона повторює те, що було сказано попередньо, без акцентування на цьому уваги. Також ця частина мови допомагає уникати повторів та вказує на шанобливе ставлення до співрозмовника.
Дивлячись на картину, одразу сповнюєшся кришталево чистим повітрям Карпат. Одразу хочеться самому опинитися у такому казковому місці. Дерева на передньому плані ще більше підкреслюють і без того величні гори – великі, із засніженими вершинами, вони таять у собі вікову мудрість природи. Треба зазначити, що незважаючи на присутність червоних відтінків, картина не викликає почуття тривоги, навпаки, своїми майстерними штрихами митець створює тишу та спокій. Спадають на думку маленькі села, що причаїлися між гір. Хочеться зануритися в цей дихаючий природною рівновагою світ, щоб віднайти свій зв'язок з самим собою.
Карпатський пейзаж Романа Сельського є дійсно дивовижним та надихаючим на захопленість чарівністю світу та красою природи.