На мою думку, бути добрим громадянином в Україні – означає з повагою ставитися до місця, в якому ти живеш. Це може бути твій під’їзд, твоє подвір’я, твоя зупинка, ну і далі вже переходячи до масштабів району, міста. Це означає не смітити, не плювати, прибирати, домовлятися з іншими людьми, коли ти робиш ремонт або коли вечірка, наприклад.
Це перше. Друге – це такі світоглядні риси як толерантність. Важливо поважати один одного, той іб життя, який хтось обирає, якщо він не несе загрозу іншому. Цього у нас бракує, ми всі намагаємося змусити когось думати так чи інакше.
І третє – це, власне, відповідальність. Із відповідальністю у нас взагалі проблема. У нас всі вважають, що проблему має вирішувати держава. В державі одна людина – це президент. Він має бути якоюсь надлюдиною, яка здатна вирішити всі проблеми – від плювання в під’їзді до якихось там інших речей.
У нашому суспільстві можна говорити про те, що зараз у нас є конфлікт між безпекою і правами людини. І, на жаль, немає такого спільного розуміння, що нам потрібні права людини і нам потрібне це відчуття доброго громадянина у собі і у своєму сусідові для того, щоб могли разом жити і разом домовлятися.
Єдиний у світі майстер мікромініатюр нещодавно відсвяткував свій ювілей. Неперевершеному художнику Миколі Сядристому виповнилося 80. Його мікроскопічні творіння не може повторити жоден митець світу. Наші кореспонденти поспілкувалися з автором найменших у світі мініатюр.
Український лівша, відомий на весь світ. За своє життя Микола Сядристий створив близько ста мініатюр. Настільки крихітних, що без мікроскопа й не побачиш. Така робота потребує неймовірної точності рухів. Працювати майстрові доводилося вночі - щоб кроки сусідів не заважали. І в ідеально чистій кімнаті. Без єдиної порошинки.
Рука може хитнутися - навіть від ударів серця. Тому творив між ними, затамувавши подих. Микола Сергійович - майстер спорту з підводного плавання, тож затримувати дихання міг - на 6 хвилин. Митець настільки оволодів своїм тілом, що вмів навіть сповільнювати пульс. До сьогодні його досягнень не зміг повторити ніхто у світі.
Нині автора можна зустріти в музеї в Києві. Тут є близько 20 його робіт. Серед них - і підкована блоха. Яку сам Микола Сергійович витвором мистецтва - не вважає.
"Підкована блоха - це чепуха. Вона не має ніякої культури. Я роблю такі роботи, які мають аристократичність по вибору, по задуму", - говорить Микола Сядристий, автор мікромініатюр.
Інша справа - корабель пам'яті Гріна. У ньому - 337 деталей з чистого золота. При цьому він настільки маленький, що легко проходить у вушко голки. Відвідувачі від нього у захваті.
"Корабль. Он красивый, маленький такой. Я такого никогда не видел", - говорить Євген Поляков, відвідувач музею.
"Мне очень интересно, как он это придумал и каким образом это все можно было произвести", - говорить Вікторія Козюра, туристка.
Нині, крім мініатюр, автор захоплюється історією та політикою. Досліджує, видає власні книги. А ще - любить віршувати. Минулого року видав збірку власних поезій під назвою "Мить". Декламує свої вірші із задоволенням.
"Я помирав. І в ту останню мить усе життя в очах не пронеслося. Згадалась річка, яблука в воді, квітуча балка між зелених нив. Суворість матері, запилене колосся. Все те, чого ніколи не цінив".
Микола Сергійович у своєму музеї майже кожен день - завжди готовий провести екскурсію і поділитися досвідом. Виставки Миколи Сядристого відкриті і за кордоном - до сьогодні вони лідери за кількістю відвідувачів.
На мою думку, бути добрим громадянином в Україні – означає з повагою ставитися до місця, в якому ти живеш. Це може бути твій під’їзд, твоє подвір’я, твоя зупинка, ну і далі вже переходячи до масштабів району, міста. Це означає не смітити, не плювати, прибирати, домовлятися з іншими людьми, коли ти робиш ремонт або коли вечірка, наприклад.
Це перше. Друге – це такі світоглядні риси як толерантність. Важливо поважати один одного, той іб життя, який хтось обирає, якщо він не несе загрозу іншому. Цього у нас бракує, ми всі намагаємося змусити когось думати так чи інакше.
І третє – це, власне, відповідальність. Із відповідальністю у нас взагалі проблема. У нас всі вважають, що проблему має вирішувати держава. В державі одна людина – це президент. Він має бути якоюсь надлюдиною, яка здатна вирішити всі проблеми – від плювання в під’їзді до якихось там інших речей.
У нашому суспільстві можна говорити про те, що зараз у нас є конфлікт між безпекою і правами людини. І, на жаль, немає такого спільного розуміння, що нам потрібні права людини і нам потрібне це відчуття доброго громадянина у собі і у своєму сусідові для того, щоб могли разом жити і разом домовлятися.
Объяснение:
Єдиний у світі майстер мікромініатюр нещодавно відсвяткував свій ювілей. Неперевершеному художнику Миколі Сядристому виповнилося 80. Його мікроскопічні творіння не може повторити жоден митець світу. Наші кореспонденти поспілкувалися з автором найменших у світі мініатюр.
Український лівша, відомий на весь світ. За своє життя Микола Сядристий створив близько ста мініатюр. Настільки крихітних, що без мікроскопа й не побачиш. Така робота потребує неймовірної точності рухів. Працювати майстрові доводилося вночі - щоб кроки сусідів не заважали. І в ідеально чистій кімнаті. Без єдиної порошинки.
Рука може хитнутися - навіть від ударів серця. Тому творив між ними, затамувавши подих. Микола Сергійович - майстер спорту з підводного плавання, тож затримувати дихання міг - на 6 хвилин. Митець настільки оволодів своїм тілом, що вмів навіть сповільнювати пульс. До сьогодні його досягнень не зміг повторити ніхто у світі.
Нині автора можна зустріти в музеї в Києві. Тут є близько 20 його робіт. Серед них - і підкована блоха. Яку сам Микола Сергійович витвором мистецтва - не вважає.
"Підкована блоха - це чепуха. Вона не має ніякої культури. Я роблю такі роботи, які мають аристократичність по вибору, по задуму", - говорить Микола Сядристий, автор мікромініатюр.
Інша справа - корабель пам'яті Гріна. У ньому - 337 деталей з чистого золота. При цьому він настільки маленький, що легко проходить у вушко голки. Відвідувачі від нього у захваті.
"Корабль. Он красивый, маленький такой. Я такого никогда не видел", - говорить Євген Поляков, відвідувач музею.
"Мне очень интересно, как он это придумал и каким образом это все можно было произвести", - говорить Вікторія Козюра, туристка.
Нині, крім мініатюр, автор захоплюється історією та політикою. Досліджує, видає власні книги. А ще - любить віршувати. Минулого року видав збірку власних поезій під назвою "Мить". Декламує свої вірші із задоволенням.
"Я помирав. І в ту останню мить усе життя в очах не пронеслося. Згадалась річка, яблука в воді, квітуча балка між зелених нив. Суворість матері, запилене колосся. Все те, чого ніколи не цінив".
Микола Сергійович у своєму музеї майже кожен день - завжди готовий провести екскурсію і поділитися досвідом. Виставки Миколи Сядристого відкриті і за кордоном - до сьогодні вони лідери за кількістю відвідувачів.