Реченню порівняно з іншими синтаксичними одиницями властива більша формальна і значеннєва розгалуженість. Здебільшого речення класифікують за метою висловлювання думки, емоційним забарвленням, структурою.
За метою висловлювання (функцією) речення поділяються на розповідні, питальні й спонукальні.
Розповідними називаються речення, що містять повідомлення про різні явища, події, факти, предмети, їх ознаки: Народженого до добра неважко навчити добру, - навчити, чи принатурити, чи призвичаїти. Навчений, принатурений, призвичаєний - се одне і теж (Г. Сковорода).
Розповідні речення різноманітні за своїм змістом і структурою. Це найпоширеніший тип речень у різних стилях мови: Удосконалюючи граматичну правильність мови дитини, вихователь учить дітей правильно змінювати слова та узгоджувати їх. Дітей молодшого й середнього віку вчать правильно вживати в мові однину і множину іменників, у старшому віці - вживати невідмінювані слова (3 підручника).
Питальними називаються речення, що містять у собі питання, яке спонукає співбесідника до відповіді: Про що, пташко, нам співаєш пісню голосну? (О. Олесь).
Залежно від характеру запитання питальні речення поділяються на підгрупи:
а) власне-питальні речення, що передбачають обов'язкову відповідь:
- Оксанко, дай мені своєю ручкою пописати! -А хіба твоя зіпсувалася?
- Та ні, вона робить багато помилок (3 підручника);
б) питальні речення, які передбачають тільки ствердження чи заперечення того, що в них висловлюється:
фразеологізми потрібні не просто для того, щоб збагатити й прикрасити нашу мову, але й точніше висловити думку, що в підсумку дозволяє краще зрозуміти співрозмовника.
також фразеологізми виконують і функцію оцінки. А, як відомо, людини хлібом не годуй – дай кого-небудь або що-небудь обговорити і оцінити. Ось і говоримо ми всім дармоїдам, що вони б’ють байдики і працюють абияк, а себе підбадьорюємо прислів’ями типу “Вовків боятися – в ліс не ходити”. До речі, прислів’я, приказки, фрази з книг і кінофільмів – це теж фразеологізми. Так що словник фразеологізмів не висічені на граніті, а постійно поповнюється і збагачується.
Фразеологізми чимось нагадують цікаву гру в слова. Сучасній людині дуже важко іноді зрозуміти, чому саме так говорять, а не інакше. Багато слова тепер використовуються тільки в складі фразеологізмів. І взагалі, багато стійкі вирази відобразили історію тієї чи іншої країни і мови
< Попер ЗМІСТ Наст >
ТИПИ РЕЧЕНЬ
Реченню порівняно з іншими синтаксичними одиницями властива більша формальна і значеннєва розгалуженість. Здебільшого речення класифікують за метою висловлювання думки, емоційним забарвленням, структурою.
За метою висловлювання (функцією) речення поділяються на розповідні, питальні й спонукальні.
Розповідними називаються речення, що містять повідомлення про різні явища, події, факти, предмети, їх ознаки: Народженого до добра неважко навчити добру, - навчити, чи принатурити, чи призвичаїти. Навчений, принатурений, призвичаєний - се одне і теж (Г. Сковорода).
Розповідні речення різноманітні за своїм змістом і структурою. Це найпоширеніший тип речень у різних стилях мови: Удосконалюючи граматичну правильність мови дитини, вихователь учить дітей правильно змінювати слова та узгоджувати їх. Дітей молодшого й середнього віку вчать правильно вживати в мові однину і множину іменників, у старшому віці - вживати невідмінювані слова (3 підручника).
Питальними називаються речення, що містять у собі питання, яке спонукає співбесідника до відповіді: Про що, пташко, нам співаєш пісню голосну? (О. Олесь).
Залежно від характеру запитання питальні речення поділяються на підгрупи:
а) власне-питальні речення, що передбачають обов'язкову відповідь:
- Оксанко, дай мені своєю ручкою пописати! -А хіба твоя зіпсувалася?
- Та ні, вона робить багато помилок (3 підручника);
б) питальні речення, які передбачають тільки ствердження чи заперечення того, що в них висловлюється:
Объяснение:
фразеологізми потрібні не просто для того, щоб збагатити й прикрасити нашу мову, але й точніше висловити думку, що в підсумку дозволяє краще зрозуміти співрозмовника.
також фразеологізми виконують і функцію оцінки. А, як відомо, людини хлібом не годуй – дай кого-небудь або що-небудь обговорити і оцінити. Ось і говоримо ми всім дармоїдам, що вони б’ють байдики і працюють абияк, а себе підбадьорюємо прислів’ями типу “Вовків боятися – в ліс не ходити”. До речі, прислів’я, приказки, фрази з книг і кінофільмів – це теж фразеологізми. Так що словник фразеологізмів не висічені на граніті, а постійно поповнюється і збагачується.
Фразеологізми чимось нагадують цікаву гру в слова. Сучасній людині дуже важко іноді зрозуміти, чому саме так говорять, а не інакше. Багато слова тепер використовуються тільки в складі фразеологізмів. І взагалі, багато стійкі вирази відобразили історію тієї чи іншої країни і мови
Объяснение: