Поклавши в основу повісті "Маруся"зворушливу історію ідеального кохання Марусі та Василя митець всіх буз вийнятку персонажів повісті зобразив благородними та душевними людьми,праведними і самовідданими,працьовитими й скромними також покірними.Мене,незважаючи на превну свою сентементальність,перш за все приваблює характер Марусі.Маруся являє собою ідеал українського жіночого характеру.Вона наділена найкращими людськими якостями:добротою,терплячість,чесністю,вірністю.І тому,можливо,як відчуває сам квітка-основ*яненко,Марусі немає місця на цьому житті,вона занадто прекрасна для нього.Героїня гине,залишившись до кінця вірною своїм ідеалам.Надзвичайно прекрасно виписаний і Василь.Як і Маруся,він є втіленням ідеалу неродного характеру.
Або ж Маруся довго і важко хворіла, але батько Васі дав грошей на лікування дівчинки, і вона зуміла впоратися з хворобою. Тібурцій повернувся в місто і знайшов роботу. Його діти, Валек і Маруся, пішли в школу. Вася допомагав їм освоювати грамоту. Васін тато більше не забороняв хлопчикам дружити, а Сонечка подружилася з Марусею.
Ця проста та нехитра квіточка росте усюди: у садочках та палісадниках, у парках та на городі. Навіть інколи зненацька з’явиться посеред шумної міської вулиці, нагадавши перехожим про красу природи. А справжній дім та родина ромашки – у великому різнотрав’ї українського поля.
Маленька ромашка не впадає в око великими розмірами, не має пишних «вогняних» пелюсток. Її не одразу помітиш серед пишних лілей, троянд, жоржин та орхідей. Але проста, скромна краса ромашки все одно незрівнянна. Недарма в літературі ця квітка є символом доброти, юності та скромності.
Кругла серединка квіточки радує око яскраво-жовтим кольором. А прямі пелюстки, які оточують її по колу, біленькі та ніжні-ніжні. Ромашка, неначе маленьке сонечко, вбране у білі шати, усміхається до всіх навкруги.
А яка ромашка пахуча! Вийдеш влітку в український степ та обов’язково знайдеш місце, густо заросле ромашками. Тут метушаться мурахи, співають цвіркуни. Зануришся в букет та отримаєш неймовірну насолоду від його медвяного запаху. Ромашка пахне неначе самим життям та самою родючою землею Батьківщини.
Є багато різних видів цієї квітки: ромашка лікарська, садова, польова, пахуча та інші. Іноді – це маленька самотня квіточка на тонкій стеблині, іноді – ціле поле!
Скромна ромашка є щедрою. Вона лікує людей від багатьох хвороб, дарує солодкий нектар, годує мурашок та комашок- «сонечок». А також наповнює навколишній світ радістю життя!
Поклавши в основу повісті "Маруся"зворушливу історію ідеального кохання Марусі та Василя митець всіх буз вийнятку персонажів повісті зобразив благородними та душевними людьми,праведними і самовідданими,працьовитими й скромними також покірними.Мене,незважаючи на превну свою сентементальність,перш за все приваблює характер Марусі.Маруся являє собою ідеал українського жіночого характеру.Вона наділена найкращими людськими якостями:добротою,терплячість,чесністю,вірністю.І тому,можливо,як відчуває сам квітка-основ*яненко,Марусі немає місця на цьому житті,вона занадто прекрасна для нього.Героїня гине,залишившись до кінця вірною своїм ідеалам.Надзвичайно прекрасно виписаний і Василь.Як і Маруся,він є втіленням ідеалу неродного характеру.
Або ж Маруся довго і важко хворіла, але батько Васі дав грошей на лікування дівчинки, і вона зуміла впоратися з хворобою. Тібурцій повернувся в місто і знайшов роботу. Його діти, Валек і Маруся, пішли в школу. Вася допомагав їм освоювати грамоту. Васін тато більше не забороняв хлопчикам дружити, а Сонечка подружилася з Марусею.Объяснение:
Ця проста та нехитра квіточка росте усюди: у садочках та палісадниках, у парках та на городі. Навіть інколи зненацька з’явиться посеред шумної міської вулиці, нагадавши перехожим про красу природи. А справжній дім та родина ромашки – у великому різнотрав’ї українського поля.
Маленька ромашка не впадає в око великими розмірами, не має пишних «вогняних» пелюсток. Її не одразу помітиш серед пишних лілей, троянд, жоржин та орхідей. Але проста, скромна краса ромашки все одно незрівнянна. Недарма в літературі ця квітка є символом доброти, юності та скромності.
Кругла серединка квіточки радує око яскраво-жовтим кольором. А прямі пелюстки, які оточують її по колу, біленькі та ніжні-ніжні. Ромашка, неначе маленьке сонечко, вбране у білі шати, усміхається до всіх навкруги.
А яка ромашка пахуча! Вийдеш влітку в український степ та обов’язково знайдеш місце, густо заросле ромашками. Тут метушаться мурахи, співають цвіркуни. Зануришся в букет та отримаєш неймовірну насолоду від його медвяного запаху. Ромашка пахне неначе самим життям та самою родючою землею Батьківщини.
Є багато різних видів цієї квітки: ромашка лікарська, садова, польова, пахуча та інші. Іноді – це маленька самотня квіточка на тонкій стеблині, іноді – ціле поле!
Скромна ромашка є щедрою. Вона лікує людей від багатьох хвороб, дарує солодкий нектар, годує мурашок та комашок- «сонечок». А також наповнює навколишній світ радістю життя!