Навряд ли кому придет в голову подружиться с мухой. Это двукрылое насекомое - переносчик инфекции, надоедливая, гадкая, ее прикосновенье к телу довольно неприятное. А к чему здесь слон? Почему это большое млекопитающего тропических стран с длинным хоботом и двумя бивнями сделали героем поговорки? Все мы понимаем: муху превратить в слона невозможно. Тем не менее можно умышленно преувеличить какое-то мелкое событие или факты с тем, чтобы кому-то донять, нанести неприятностей. О таком преувеличении и говорят: «Делать из мухи слона». Перед тем как раздуть дело к невероятным размерам, вспомни, как выглядит слон и как выглядит муха. Муха - это твоя неприятность, а слон - это то, что ты хочешь из нее сделать.
Кажуть, цей замок, розташований на вершині Замкової гори над містом - один з найдавніших в Україні, має вже більш як тисячу років. Тисячу - вдумайтесь в цю цифру. Зведений ще в кінці Х століття, мурований воїн мав засвідчити всім, що тут, під Замковою горою, - центр комітату Унг, важливе місто. Коли татарські війська під приводом хана Кутеска увірвалися на Закарпаття в 1086 р., захопити унгварський замок кочівникам не вдалося. Звичайно, протягом такої довгої кар'єри споруда зазнала безліч змін і перебудов. Від найдавнішого прото-замку дотепер збереглися лише частина фундаменту в підземеллях фортеці і подекуди давні карнизи з романським орнаментом. Хоча останнім часом проводяться альтернативні дослідження з дещо іншими результатами і цифрами. Воно й зрозуміло: скоріше за все, під час монголо-татарської навали 1241р. укріплення Унгвара були зруйновані - бо дуже швидко, вже в 1248р. літописи згадують якийсь "новий замок" Унг. Той тоже довго не простояв - татари знищили його в 1317 році. Наступна згадка про укріплення, що належали місцевим магнатам Другетам, відноситься вже до 1499 року. Хоча важко собі уявити, що більш як півтора століття це місто жило без надійного охоронця. Другети володіли краєм з 1322 по 1691 роки, і про фортифікації Унгвару мусили думати. Тим більш, основна частина збережених на сьогодні укріплень була зведена саме в XIV столітті.
В місто запросили італійських військових інженерів, справжніх знавців фортифікаційного мистецтва того часу.
Звичайно, протягом такої довгої кар'єри споруда зазнала безліч змін і перебудов. Від найдавнішого прото-замку дотепер збереглися лише частина фундаменту в підземеллях фортеці і подекуди давні карнизи з романським орнаментом.
Хоча останнім часом проводяться альтернативні дослідження з дещо іншими результатами і цифрами. Воно й зрозуміло: скоріше за все, під час монголо-татарської навали 1241р. укріплення Унгвара були зруйновані - бо дуже швидко, вже в 1248р. літописи згадують якийсь "новий замок" Унг. Той тоже довго не простояв - татари знищили його в 1317 році.
Наступна згадка про укріплення, що належали місцевим магнатам Другетам, відноситься вже до 1499 року. Хоча важко собі уявити, що більш як півтора століття це місто жило без надійного охоронця. Другети володіли краєм з 1322 по 1691 роки, і про фортифікації Унгвару мусили думати. Тим більш, основна частина збережених на сьогодні укріплень була зведена саме в XIV столітті.
В місто запросили італійських військових інженерів, справжніх знавців фортифікаційного мистецтва того часу.