З одним головним членом речення? а ) біля лісової стежки ми побачили джерело б) у садку пахло звечора травою в) Максим с олегом посадили яблуньку в саду г) пізніше за інші дерева прокидаються дуб.
Я прибулець, як називають мене жителі цієї дивної планети під назвою Земля. Я не виродок і не красень, я схожий на будь-якого зі своїх побратимів по розуму. У мене красивий сіруватий колір шкіри, велика голова, що свідчить про розвинений розум, великі чорні очі. Я потрапив на планету Земля із-за негараздів у нашому космічному апараті, так буває.
Люди Землі дуже здивувалися - адже вони ніколи не бачили таких, як я. Вони зібралися подивитися на мене. А мені насправді потрібна була до . Можливо, вони і до б, але не знали, що мені може до . Я ігав за ними, лежачи на чомусь м'якому і запашному. Це називалося сіно. Наді мною схилилися люди у волохатих шапках, я зрозумів, що це дорослі чоловіки. Вони тихо переговорювалися на незнайомій мені мові.
Серед них була всього одна дівчинка в легкій сукні. Вона дивилася на мене цікавими синіми очима. Із-за духоти я впав в забуття і опритомнів в невеликому прохолодному і чистому приміщенні.
Дівчинка сиділа біля мене, напевне, чекаючи мого пробудження. Мені було приємно поруч з нею. Весь час поки я знаходився у цій кімнаті, вона майже не відходила від мого ліжка.
Тим часом земляни полагодили мій корабель, а мій стан значно покращився. Я міг відлітати до себе. Але щось мене не відпускало. Дівчина, Яся. Невже я закохався? Але ж досі я цього не вмів! Це було феєрично прекрасно.
_ Давай полетимо разом на мою планету, - сказав я Ясі.
- Ні, - вона похитала головою. - Давай краще залишимося тут.
І я подумав, що кохання може жити лише тут, на Землі. І залишився.
Правильна відповідь:
Крім запорожчан, набилося, звичайно, багато і місцевих (Я.Баш) → відокремлений додаток,
І знов на горах я, овіяних вітрами. (Олександр Олесь.) → відокремлене означення.,
Отут, край берега крутого, сумує іноді козак. (Л.Глібов.) → відокремлений уточнюючий член речення.,
Пограбувавши золоті хороми, вітри в гаях ділили бариші. (Л.Костенко.) → відокремлена обставина.
1. Пограбувавши золоті хороми, вітри в гаях ділили бариші. (Л.Костенко.)
2. Отут, край берега крутого, сумує іноді козак. (Л.Глібов.)
3. Крім запорожчан, набилося, звичайно, багато і місцевих (Я.Баш)
4. І знов на горах я, овіяних вітрами. (Олександр Олесь.)
Объяснение:
100% правильно
Я прибулець, як називають мене жителі цієї дивної планети під назвою Земля. Я не виродок і не красень, я схожий на будь-якого зі своїх побратимів по розуму. У мене красивий сіруватий колір шкіри, велика голова, що свідчить про розвинений розум, великі чорні очі. Я потрапив на планету Земля із-за негараздів у нашому космічному апараті, так буває.
Люди Землі дуже здивувалися - адже вони ніколи не бачили таких, як я. Вони зібралися подивитися на мене. А мені насправді потрібна була до . Можливо, вони і до б, але не знали, що мені може до . Я ігав за ними, лежачи на чомусь м'якому і запашному. Це називалося сіно. Наді мною схилилися люди у волохатих шапках, я зрозумів, що це дорослі чоловіки. Вони тихо переговорювалися на незнайомій мені мові.
Серед них була всього одна дівчинка в легкій сукні. Вона дивилася на мене цікавими синіми очима. Із-за духоти я впав в забуття і опритомнів в невеликому прохолодному і чистому приміщенні.
Дівчинка сиділа біля мене, напевне, чекаючи мого пробудження. Мені було приємно поруч з нею. Весь час поки я знаходився у цій кімнаті, вона майже не відходила від мого ліжка.
Тим часом земляни полагодили мій корабель, а мій стан значно покращився. Я міг відлітати до себе. Але щось мене не відпускало. Дівчина, Яся. Невже я закохався? Але ж досі я цього не вмів! Це було феєрично прекрасно.
_ Давай полетимо разом на мою планету, - сказав я Ясі.
- Ні, - вона похитала головою. - Давай краще залишимося тут.
І я подумав, що кохання може жити лише тут, на Землі. І залишився.