З будь – яким парним складеним сполучником скласти речення , щоб одна частина цього сполучника була перед першою, а друга — перед другою частиною складного речення
Я цілком погоджуюсь з даними твердженнями. Кожне з них має правдиве та життєве значення. Окрім моєї власної думки, що згодом буде наведена, не можна не погодитися з фактом, що автори даних тверджень є видатними людьми або загальна людська думка,а особливо такий тип мислення завжди і мав велике значення.
Чужорідне мислення відносно власного лише збагачує. Воно відразу ж дає поштовх до сприйняття, що особиста ідея є унікальною та неповторної, їй варто давати розвиток й не пригнічувати. Історія мистецтва та будь-яких галузей має багато прикладів, що влучно висвітлють необхідність індефікованого плоду праці для того, щоб він міг зацікавити велику кількість людей. Він повинен виділятися з "сірої маси" та не бути буденним.
Слова - це перш за все звуки у мовлені або символи на письмі. Їм завжди надають сенс, що потребує осмислення. Від того як оповідач опрацює та відтворить, а слухач зрозуміє та зам'ятає, залежить якість передачі інформації. Певно у кожного з нас є життєвий приклад утворення в суспільстві хибної інформації через непорозуміння між людьми. Хтось не так сказав чи зрозумів, а виправити ситуацію вкрай важко.
Оратор має унікальну можливість впливати на процес комунікації, що являє собою звичайне спілкування чи доповідь на науковій конференції. Від того як йому вдасться зацікавити аудиторію чи співбесідника залежить ймовірність якісного сприйняття викладеного. Монотонний голос викладача під час лекції студенти слухатимуть не з таким ентузіазмом, як вечірній стендап. Хоча як там не було, вони скоріше запам'ятають останнє.
Отже, я обґрунтував наведені твердження висловивши власну думку. Погодився з кожним з них, а подекуди й навів життєві та історичні приклади. З'ясував важливість самоіндефікації та комунікації між людьми в суспільстві.
1)Діло сяк-так(обставина,підкреслити так: _._._.)волочиться, та покинути не хочеться (Нар. творчість). 2) Тихо-мирно(обставина,підкреслити так: _._._.) спала зграя лебедина (Олександр Олесь). 3) Усяк розумний
по-своєму(обставина,підкреслити так: _._._.): один спершу, а другий потім (Нар. творчість). 4) Oсь-oсь(обставина,підкреслити так: _._._.) прийду до хатоньки моєї, де мати жде мене (Олександр Олесь)
5) Тихо-тихо(обставина,підкреслити так: _._._.) лопотить на деревах листя та гуде у траві джміль (В.Нестайко). 6) Спів веселий давно-давно (обставина,підкреслити так: _._._.)помалу стих (Олександр Олесь).
Я цілком погоджуюсь з даними твердженнями. Кожне з них має правдиве та життєве значення. Окрім моєї власної думки, що згодом буде наведена, не можна не погодитися з фактом, що автори даних тверджень є видатними людьми або загальна людська думка,а особливо такий тип мислення завжди і мав велике значення.
Чужорідне мислення відносно власного лише збагачує. Воно відразу ж дає поштовх до сприйняття, що особиста ідея є унікальною та неповторної, їй варто давати розвиток й не пригнічувати. Історія мистецтва та будь-яких галузей має багато прикладів, що влучно висвітлють необхідність індефікованого плоду праці для того, щоб він міг зацікавити велику кількість людей. Він повинен виділятися з "сірої маси" та не бути буденним.
Слова - це перш за все звуки у мовлені або символи на письмі. Їм завжди надають сенс, що потребує осмислення. Від того як оповідач опрацює та відтворить, а слухач зрозуміє та зам'ятає, залежить якість передачі інформації. Певно у кожного з нас є життєвий приклад утворення в суспільстві хибної інформації через непорозуміння між людьми. Хтось не так сказав чи зрозумів, а виправити ситуацію вкрай важко.
Оратор має унікальну можливість впливати на процес комунікації, що являє собою звичайне спілкування чи доповідь на науковій конференції. Від того як йому вдасться зацікавити аудиторію чи співбесідника залежить ймовірність якісного сприйняття викладеного. Монотонний голос викладача під час лекції студенти слухатимуть не з таким ентузіазмом, як вечірній стендап. Хоча як там не було, вони скоріше запам'ятають останнє.
Отже, я обґрунтував наведені твердження висловивши власну думку. Погодився з кожним з них, а подекуди й навів життєві та історичні приклади. З'ясував важливість самоіндефікації та комунікації між людьми в суспільстві.
1)Діло сяк-так(обставина,підкреслити так: _._._.)волочиться, та покинути не хочеться (Нар. творчість). 2) Тихо-мирно(обставина,підкреслити так: _._._.) спала зграя лебедина (Олександр Олесь). 3) Усяк розумний
по-своєму(обставина,підкреслити так: _._._.): один спершу, а другий потім (Нар. творчість). 4) Oсь-oсь(обставина,підкреслити так: _._._.) прийду до хатоньки моєї, де мати жде мене (Олександр Олесь)
5) Тихо-тихо(обставина,підкреслити так: _._._.) лопотить на деревах листя та гуде у траві джміль (В.Нестайко). 6) Спів веселий давно-давно (обставина,підкреслити так: _._._.)помалу стих (Олександр Олесь).