Яку синтаксичну роль виконує інфінітив реченні? «учитель попросив дітей здати зошити»​

Папужку я побачила у книжці на ілюстрації. Він дивився на мене своїми великими чорними очима. Яскраві кольори пір’їного вбрання просто зачарували мене. Високий чубчик на голові підкреслював його величність. Дзьоб маленький та гострий. Дуже міцний. Лапки чіпкі. Адже він полюбляє показувати карколомні трюки. Ця екзотична пташка дуже відрізняється від наших птахів. Веселого папужку має моя подруга. Пташка ще маленька. Невеликого розміру. Вкрита жовтим яскравим пір’ям. Маленькі чорні оченята дивляться довкола. Дзьоб невеликий, проте міцний. Він птах екзотичний, чубчик на голові нагадує нам про це. Папужка часто видає звуки, схожі на слова. А ще він любить висіти на гілці, йому допомагають чіпкі лапки з гострими кігтиками. Я з подругою часто гаємо за його веселими витівками.

Відповідь:

Привіт, Олег. Як справи?

-Все нормально. Бачиш, ось морозиво їм.

-А навіщо обгортку кинув на землю?

-Ну то й що? Тут і без мене багато сміття.

-Так цього не було б, якби кожен слідкував хочаб за собою. 

-Що ти маєш на увазі?

-Тобі подобається ,коли у лісі чи в парку сміття?

-Ні.

-Але чому це постійно трапляється?

-Бо багато людей не забирають з собою своє сміття.

-То виходить, що багатьом подобається жити на сміттєзвалищі? Ми заслуговуємо лише на таке, якщо самі його створююмо. Навколо нас те, що ми зробили.

-Я підняв обгортку. Пробач, мені дуже соромно. Я зовсім не хочу жити на смітнику, бо я людина. Тепер я розумію, що і тут треба чинити по-людськи. Бо лише ми відповідаємо за те, що нас оточує. 

Пояснення: