Який фразеологізм є антонімічним до інших А)на чужому коні й їздиться краще Б)У чужій хаті і борщ добріший. В)кожен Кулик своє болото хвалить. Г Чуже краще свого, своє варте буряка гнилого.
c. Треба бути щедрим і вимогливим до себе (О. Довженко).
Непоширеним є речення в рядку
d. Життя без книг - це хата без вікна (Д. Павличко).
Складним є речення в рядку
c. Вже й дикі гуси в небі пролітали, вже й лебеді кричали крізь туман (Ліна Костенко).
Спонукальним є речення в рядку
c. Встаньте, слухайте всемогущого поклику весни! (І. Франко)
Помилку допущено в словосполученні в рядку
b. захворів завдяки недбальству (захворів через недбальство)
Прочитай текст і виконай завдання.
(1) Вишитий рушник створював настрій, формував естетичні смаки, був узірцем людської працьовитості. (2) Він пройшов крізь віки, він і нині усимволізовує чистоту почуттів. (3) Хліб-сіль на вишитому рушникові були високою ознакою гостинності українського, як і інших сусідніх народів. (4) Кожному, хто приходив з чистими помислами, підносили цю давню слов’янську святиню. (5) Цей звичай пройшов віки, став доброю традицією в наш час.
Познач прості речення
d. (1), (3), (5)
Прочитай текст і виконай завдання.
(1) Вишитий рушник створював настрій, формував естетичні смаки, був узірцем людської працьовитості. (2) Він пройшов крізь віки, він і нині усимволізовує чистоту почуттів. (3) Хліб-сіль на вишитому рушникові були високою ознакою гостинності українського, як і інших сусідніх народів. (4) Кожному, хто приходив з чистими помислами, підносили цю давню слов’янську святиню. (5) Цей звичай пройшов віки, став доброю традицією в наш час.
Мова — це характер і духовна могутність народу. Саме він дає їй силу й красу. У своїх піснях він творить зразки неперевершеної поезії, а його генії і таланти високо підносять авторитет рідного слова, вплітаючи у вінок своєї культури найкрасивіші троянди.
Отакі квіти вплели в той вінок і Т. Г. Шевченко, і Леся Українка, і Олександр Довженко, і Олесь Гончар та інші генії українського народу.
Нас, українців, знають інші народи по безсмертних творах наших співвітчизників. Краса українських народних пісень давно привернула до себе увагу видатних знавців фольклору і в нас на Батьківщині, і за її межами. Один з російських письменників натхненно сказав про українське слово: "Українська музика та поезія є найрозкішніша, найзапашніша з усіх гілок світової народної творчості".
Саме українські думи передавалися національними гомерами-кобзарями, які дивують розмахом козацької відваги. На високості людського духу підносить мову рідної України Геній Тараса Шевченка. У його творах легко і природно звучить слово.
Я пишаюсь і плекаю кожне слово рідної мови, передане нам у спадок від наших предків. Треба вивчати, розвивати, берегти свою мову, бо без неї народ перестає бути самостійним, незалежним і багатим.
Усі подані словосполучення є іменниковими в рядку
b. станція метро, рух уперед, вміння аналізувати
Односкладним є речення в рядку
c. Треба бути щедрим і вимогливим до себе (О. Довженко).
Непоширеним є речення в рядку
d. Життя без книг - це хата без вікна (Д. Павличко).
Складним є речення в рядку
c. Вже й дикі гуси в небі пролітали, вже й лебеді кричали крізь туман (Ліна Костенко).
Спонукальним є речення в рядку
c. Встаньте, слухайте всемогущого поклику весни! (І. Франко)
Помилку допущено в словосполученні в рядку
b. захворів завдяки недбальству (захворів через недбальство)
Прочитай текст і виконай завдання.
(1) Вишитий рушник створював настрій, формував естетичні смаки, був узірцем людської працьовитості. (2) Він пройшов крізь віки, він і нині усимволізовує чистоту почуттів. (3) Хліб-сіль на вишитому рушникові були високою ознакою гостинності українського, як і інших сусідніх народів. (4) Кожному, хто приходив з чистими помислами, підносили цю давню слов’янську святиню. (5) Цей звичай пройшов віки, став доброю традицією в наш час.
Познач прості речення
d. (1), (3), (5)
Прочитай текст і виконай завдання.
(1) Вишитий рушник створював настрій, формував естетичні смаки, був узірцем людської працьовитості. (2) Він пройшов крізь віки, він і нині усимволізовує чистоту почуттів. (3) Хліб-сіль на вишитому рушникові були високою ознакою гостинності українського, як і інших сусідніх народів. (4) Кожному, хто приходив з чистими помислами, підносили цю давню слов’янську святиню. (5) Цей звичай пройшов віки, став доброю традицією в наш час.
Познач речення, у яких наявні однорідні присудки
c. (1), (5)
Мова — це характер і духовна могутність народу. Саме він дає їй силу й красу. У своїх піснях він творить зразки неперевершеної поезії, а його генії і таланти високо підносять авторитет рідного слова, вплітаючи у вінок своєї культури найкрасивіші троянди.
Отакі квіти вплели в той вінок і Т. Г. Шевченко, і Леся Українка, і Олександр Довженко, і Олесь Гончар та інші генії українського народу.
Нас, українців, знають інші народи по безсмертних творах наших співвітчизників. Краса українських народних пісень давно привернула до себе увагу видатних знавців фольклору і в нас на Батьківщині, і за її межами. Один з російських письменників натхненно сказав про українське слово: "Українська музика та поезія є найрозкішніша, найзапашніша з усіх гілок світової народної творчості".
Саме українські думи передавалися національними гомерами-кобзарями, які дивують розмахом козацької відваги. На високості людського духу підносить мову рідної України Геній Тараса Шевченка. У його творах легко і природно звучить слово.
Я пишаюсь і плекаю кожне слово рідної мови, передане нам у спадок від наших предків. Треба вивчати, розвивати, берегти свою мову, бо без неї народ перестає бути самостійним, незалежним і багатим.