Якими видами робіт займаються багато людей у ​​вашому селі, місті чи місті? Чому такі види роботи поширені? Чи деякі види роботи стали менш поширеними за останні десять років? Якщо так, то чому?​

Вирішила в лісі мудра Сова відкрити лісову  школу длямаленьких звірят. Зібрала збори батьків малят. Постаралися всі родичі майбутніх школярів. Серед них виявилися справжні майстри. Знайшли на узліссіпростору галявину, дістали дошку, навіть парти зручнізмайстрували. Там зроблено усе майстерно, як у справжній школі. Придбали букварі, учнівські зошити, олівці та ручки.

    Ось і настав перший урок. Сова абетку відкриває, звірятам перші букви А та Б називає. Уважно слухає Лисенятко, пустує поруч Зайченятко. Продзвенів давношкільний дзвінок, а Ведмежатко запізнилось на урок. 

    Ви, напевно, кращі за учнів лісової школи?

 Навесні хата ожила, дихнула на повні груди своїми свіжо вибіленими стінами. Скоро Великдень. Останні дні посту добігають кінця, а це кличе усіх готуватися до наближення величного свята. Свята, що наповнить хату радісними голосами дітей та онуків, що мов ті птахи повертаються на весні до своїх гнізд, так і діти спішать до своїх батьків. Спішать до свого дитинства, до рідних стін, до своїх спогадів.

        Той хто не покидав батьківського дому так гостро не відчуває любові до нього та до своєї родини, як той хто полишив його. Будучи на відстані т починаєш згадувати кожну картинку на стіні, вишиті рушники над образами, тебе манить запах свіжого хліба, який мама щойно витягнула з печі. А вишневий цвіт усні засипає тебе білою віхолою, сонячні промені освітлюють рідне подвір'я. Ти просинаєшся і розумієш, щоце був сон. Ти ідеш у своїх справах, а думка про рідний дім непокидає тебе і ти вже на настінному календарі ставиш відмітки про прожиті дні, як знак, що ти на один день наближаєшся жо своєї мрії. Мрії відчинити двері свого дому, обійняти найрідніших людей та глибоко вдихнути запах свого дитинства - своєї батьківської хати.