Яких відбувається асиміляція приголосних . Прочитайте їх і запишіть фонетичною транскрипцією. Окремо
поясніть випадки, коли асиміляція за дзвінкістю не відбувається.
Якби, тут же, сніг, молотьба, наш брат, світ, хоч би, лічба,
так би, світ був, вокзал,казка у нас буде, повсякденний, заплутаний,
потьмяніти, анекдот, міцний, дощ був, тліти, голос дзвенів, як же,
отже, сниться, вогкий. осьде, ваш директор, грильяж, так би, молитва, повсякчас, пісня,
отримати, беріть же, боротьба, так далі, ось де, кісьба,смієшся,нігтьовий.
Вправа 2.
Спочатку перепишіть слова і вставте, де
потрібно, на місці крапок пропущені букви. Потім запишіть ці
слова фонетичною транскрипцією і письмово схарактеризуйте види
асиміляцій.
До…ці, кі…ті, про…ба, ві…чуття, поле…кість, у кни…ці,
доне…ці, сере…ці, я…би, дьо…тем, риба…ці, кво…ці, ле…ко,
закві…чана, ні…ті, воло…ці, пі…ній, моло…ба, ове…ці, кі…ті,
…підлоба, …формувати, диви…ся, хоче…ся, хо… би, ту… би,
ро…чесати, с…ніг, сіл…ський, сирої…ці, самот…ність, ві…цідити,
Вели…день, ві…чизняний, відні…ши,
ві…зимувати, вес…нянка, а я…же, лі…ба, ро…печений.
З першого дня життя людини – поруч мати. Вона доглядає, годує і допомагає пізнавати світ своїй дитині. Вона навчає цінувати це життя таким, яким воно є, бачити радощі і прикрощі, прагнути завжди до чогось кращого.
Протягом життя, щоб не сталося, мати завжди буде поряд, завжди вислухає та до Мати радіє нашим перемогам та співчуває невдачам. Матір може дати розумні поради і до вирішити усі наші проблеми, саме вона захистить та застереже від невірних кроків та вчинків. Бо, коли не маєш достатнього життєвого досвіду, дуже легко помилитися, оступитися і піти не тією стежкою.
Кожна мати прагне вберегти своє дитя від життєвих турбот. Материнська любов здатна подолати будь-яку відстань. І, де б ми не були, мама завжди знайде б до
Немає жодного письменника, який би не посвятив свого твору матері. Це «Пісня про рушник» Андрія Малишка, «Два кольори» Дмитра Павличка, оповідання «Мати» Олександра Довженко...
Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
Та не тільки мати поета «недоспала ночей», не тільки вона «в дорогу далеку…на зорі проводжала». Багато матерів, проводжаючи дітей у далеку дорогу, бажали їм щастя та добробуту, молилися за них щохвилини та завжди чекали додому.
Вирушаючи у велике життя, обов'язково треба подякувати своїй матусі за все, що вона для тебе зробила. Адже саме мати є зіркою, яка освітить твій шлях у темряві великого світу. І коли ти, дорослий і сильний, видерешся на вершину, не забудь про найріднішу людину, бо саме завдяки їй ти і став тим, ким ти є.