. Яке з поданих речень - складне з різними видами зв'язку?
А. Про юність золоту, що одцвіла зорею, лишились старості лиш спогади одні (В. Сосюра).
Б. Осінній вітру крок, і хмари над землею, і пада жовтий лист в вечірньому огні (В. Сосюра).
В. Коли почую твій співучий голос і легкий сміх навколо забринить, мені здається: серед поля колос гойдається і пташка десь дзвенить (П. Филипович).
Г. На старості літ Джеря любив довгими зимніми вечорами розказувати дочці й онукам, де він бував, що він бачив, в яких краях ходив, з якимг людьми зустрічався (І. Нечуй-Левицький).
За що відповідає людина? За все, що відбувається на нашій планеті, чи за щось дуже невелике?У романі Роні «Боротьба за вогонь» розповідається про життя стародавніх людей. Плем’я довірило хлопчику охороняти і підтримувати вогонь, адже доісторичні люди не вміли добувати його. Довіривши підлітку берегти вогонь, плем’я довірило йому себе, свої життя, а хлопчик заснув, вогнище погасло. Він прирік своїх одноплемінників на холод, голод і, можливо, на смерть.Цей приклад переконливо доводить, що нести відповідальність за інших — це значить уміти відповідати за самого себе. Тільки та людина, яка здатна поступишся власними інтересами, може відповідати за інших.У давні часи помилка чи безвідповідальність однієї людини не завжди мала такі страшні наслідки, як сьогодні. Багато тисячоліть тому люди жили окремими племенами, їх розділяли великі відстані, а земля здавалася безкрайньою. Тепер ми знаємо, що людство живе на невеликій планеті, яка, мов космічний корабель, пливе в безмежному просторі, а люди — його екіпаж, і кожен з нас повинен розуміти свою відповідальність за злагоджену роботу всієї команди.Говорячи про відповідальність, ми часто звертаємося до прикладів, коли людина діє в екстремальних умовах. Наприклад, під час війни життя багатьох залежить від учинку однієї людини. Якщо в критичну хвилину хтось один може взяти відповідальність на себе, повести товаришів у бій — перемога! Але якщо хтось побіжить, запанікує — це закінчиться поразкою і загибеллю багатьох людей.Французький учений Пастер був мирною людиною, але йому були притаманні мужність і відповідальність. Він зробив відкриття, яке врятувало життя мільйонам людей, адже відкритий ним метод щеплень допоміг людству перемогти чуму й віспу — хвороби, які знищували життів більше, ніж усі війни.Зробивши своє відкриття, Пастер і сам не одразу зрозумів його значення. Але і винаходи, які неминуче ставлять перед ученими питання: що вони принесуть людству — добро чи знищення? Фізики, які працювали над розщепленням ядра, розуміли, що результатом їхньої роботи стане атомна зброя, використання якої несе загрозу всьому людству. Багато вчених-ядерників, відчуваючи свою відповідальність, першими стали в лави борців проти використання свого винаходу у воєнних цілях.Сьогодні людина відповідає за все на Землі. Протягом тисячоліть вона боролася з природою як з ворогом, а тепер ми маємо захищати повітря, океани і моря, пси і ріки — усе живе на Землі. Цю свою відповідальність ми не можемо передати нікому іншому, адже тільки людина має найвищу силу — силу розуму.Сьогодні за шкільними партами сидимо ми, майбутні державні діячі, великі письменники, учені, філософи. Наші імена ще нікому не відомі, але ми розуміємо, що в недалекому майбутньому саме від нас залежатиме життя на Землі, а тому повинні виховувати в собі відповідальність за все, що відбувається навкруги.
На минулих вихідних ми з батьками ходили в зоопарк. Цього дня я чекав весь тиждень. На вулиці була чудова осіння погода, світило тепле сонечко, віяв легкий вітерець. Настрій у всіх був чудовий. При вході в зоопарк ми купили квитки, різні ласощі для тварин і пройшли всередину.
Наш похід почався з огляду вольєрів з вовками. Деякі з них ходили по клітці і шкірили свої гострі ікла. Інші спали і ніяк на нас не реагували.
Постоявши трохи біля їх вольєрів, ми пішли далі. У нашому зоопарку дуже багато тварин і мені з нетерпінням хотілося усіх оглянути.
Найбільше мені подобається гати за мавпами і великими горилами. Біля кліток з ними завжди багато відвідувачів. Це дуже смішні і забавні тварини. Вони видають гучні крики, корчать смішні пики, і весь час просять їжу. Хтось з натовпу кинув мавпочці цукерку. Вона квапливо почала його розгортати і вже через хвилину попросила нову.
Поряд з мавпами знаходяться клітки з птахами. Кожна пташка має своє забарвлення. Одні яскраві, великі, інші-сірі і зовсім непримітні. Є навіть хижі птахи з потужними кігтями і великим дзьобом. З птахів найбільше мені подобаються павичі. Особливо коли вони распушают свій гарний хвіст.
Найдовше затримались біля огорожі з оленями. Вони з задоволенням їли з рук моркву і яблука. Дорослий олень з великими гіллястими рогами весь час намагався відігнати маленьких. Вони йшли, але знову поверталися за своєю порцією їжі. Їм дуже сподобалися яблука. Ще ми кормили верблюдів, коней, ламу, ослика, кроликів, морських свинок і хом’яків.
У зоопарку ми провели майже весь день. На виході нам запропонували зробити пам’ятне фото з мавпочкою. Ми із задоволенням погодилися. Я дуже люблю ходити в зоопарк і годувати там тварин. Буду з нетерпінням чекати наступного походу в зоопарк.