Яке серед наведених речень є складним безсполучниковим? У цих краях торгуючи давно, грек прорубав у Скіфію вікно.
Маєш маму — тепло її хати перейме щемні болі твої.
А осторонь — так до шосе найближче — машини битим шляхом мчать.
Любіть Україну, як сонце любіть, як вітер, трави, і води.
Питання №2 ?
У якому безсполучниковому складному реченні перша частина повідомляє про умову дії в другій частині?
Захочеш свіжини — приходь на вечерю до нас.
Зілля дива наробило — тополею стала.
Пішла б же я утопилась — жаль душу згубити.
Турбуватися про батьків ― обов’язок дітей.
Питання №3 ?
Частини якого безсполучникового складного речення вказують на одночасність дій?
Скрипне хвіртка, висунеться з неї дитяча голівка, стригне очима по вулиці.
Прийшов березень - минули й турботи.
У якийсь момент яскраво засвітило сонце, запарувала вогка земля.
Лось опустив голову, принюхуючись до ополонки, далі, з витягнутою шиєю, ступив ще трохи…
Питання №4 ?
У якому безсполучниковому складному реченні друга частина розкриває або доповнює зміст першої?
Але він не міг того зробити: кричати на вулиці не личить благородним дітям.
Синички зранку пищать – чекай вночі морозу.
Зовні софора трохи схожа на акацію, тільки молодою її гілки навмисне пов'яжуть.
Мрячився дощ, при горі-долині миготіло село, гуркотів у небі високий літак.
Питання №5 ?
У якому безсполучниковому складному реченні зміст обох частин протиставляється або зіставляється?
Загадка ― це чарівний світ поетичної таємниці.
Лобода було сокиру зробить — нічим її не пощербиш.
Минув рік, минув другий — козака немає.
Висипали запорожці — лиман човни вкрили.
Питання №6 ?
Яке серед наведених речень є складним безсполучниковим?
Якось уночі вдарив мороз, цвіт зморщився.
Спалахнув вибух, але скеля стояла.
Як кажуть, двічі життя не прожити.
То крякне крук, то коник заірже.
Збереження пам’ятки архітектури поч. ХХ ст. художнього музею М.Біласа (вілла «Гопляна») на майдані Кобзаря та пам’ятки архітектури поч. ХХ ст. музею міста-курорту (колишня вілла «Saryusz») Трускавця. Належне зберігання творів М.Біласа, експозицій та фондів музеїв.
Збереження конструктивних елементів будівлі Ратуші в м. Самборі, пам’ятки архітектури національного значення; збереження історичної достовірності пам’ятки.
Збереження будівлі ХІХ ст., розташованої у с. Журавники Пустомитівського району, шляхом її відновлення та створення тут музейного інтерактивного об’єкту «Панська садиба ХІХ ст.». «Панська садиба XIX ст.» в с. Журавники знаходиться посередині майбутнього туристичного маршруту «Глинянським шляхом» (костел в с. Вижняни, церква в с. Чорнушовичі, «Панська садиба XIX ст.» в с. Журавники, музей килимарства в Глинянах, Унівська Лавра). Площа споруди – 1000 м2. Після її відновлення тут буде відтворено традиційний інтер’єр та екстер’єр садиби, ландшафтний парк, створена експозиція історії села. Для туристів та відвідувачів будуть проводитись майстер-класи з народних ремесел, що зробить туристичний маршрут ще привабливішим
Територія, на яку проект матиме вплив:
Львівська область (у т.ч. м. Трускавець, м. Самбір, Пустомитівський район)
Орієнтовна кількість отримувачів вигод:
100 тис. осіб
Стислий опис проекту:
Будівля Художнього музею М. Біласа, в минулому курортна вілла «Гопляна», побудована у курортному місті Трускавці в 1921 році за проектом архітектора Я. Семковіча в традиційних формах модерну з елементами «закопанського» стилю. Це єдина із збережених вілл зрубної конструкції споруджена з тесаних смерекових колод, з’єднаних між собою за до врубок. Основними базовими архітектурними елементами вілли є: різьблені стовпи галерей, кронштейни, причілок з оздоблюючим елементом «сонечко». В 1930-х роках вілла слугувала резиденцією Р.Яроша – голови акціонерного товариства курорту в 1911-1936 рр. Тут він приймав високопоставлених гостей з Європи, Туреччини та США. Сьогодні ця вілла є пам'яткою архітектури місцевого значення і має високу архітектурну цінність. Реставраційні роботи до теперішнього часу не проводилися, а це загрожує поступовій руйнації будівлі та не належному зберіганню експонатів та музейних фондів. Через старі та пошкоджені віконні та дверні балконні рами відбуваються значні втрати тепла. Реалізація проекту по реставрації та заміні існуючих дерев’яних віконних та дверних балконних отворів на дерев’яні з енергозберігаючим склопакетом зі збереженим архітектурним стилем підвищить рівень енергозбереження установи, втілить можливість значно зменшити витрати на комунальні послуги, що в свою чергу дозволить максимально ефективно і раціонально використовувати бюджетні асигнування, а також скоротити кількість шкідливих викидів в атмосферу.
Будівля музею міста-курорту Трускавця, в минулому курортна вілла «Saryusz», збудована ще на початку ХХ ст. в 1901 році в стилі «історизму» з елементами мавританської архітектури. Маючи високу архітектурну цінність та будучи пам’яткою архітектурного значення, реставраційні роботи до теперішнього часу не проводилися, що загрожує поступовій руйнації будівлі та не належному зберіганню музейних фондів. Через старі та пошкоджені віконні рами та відсутність утепленого фасаду відбуваються значні втрати тепла. Реалізація проекту по утепленню фасаду музею підвищить рівень енергозбереження установи, втілить можливість значно зменшити витрати на комунальні послуги, що в свою чергу дозволить максимально ефективно і раціонально використовувати бюджетні асигнування, а також скоротити кількість шкідливих викидів в атмосферу.
Збереження конструктивних елементів будівлі Ратуші в м. Самборі – реставрація світлового ліхтаря при збереженні основних конструктивних елементів ліхтаря, його розмірів і профілю.
Главные герои «Ильи Муромца и Соловья – разбойника» – русский витязь, и разбойник, олицетворяющие собой две человеческие ипостаси, добро и зло.
Илья Муромец является положительным персонажем, Соловей-разбойник - отрицательным.
Ему победить то что он всегда совершал добрые дела, а в былинах побеждает добро. В былине он предстаёт пред нами как умный, справедливый, сильный, мужественный.
Нравственные идеалы русского народа: прославление мирного труда, мастерство, трудолюбие, физическая сила, чувство собственного достоинства, доброта и честь. В былине «Илья Муромец и Соловей-разбойник» воплотились народные представления о воинской доблести, о мужестве, преданности и неподкупности. Именно поэтому народ воспевал в былине подвиги богатырей.
Былина учит быть честным и добрым