Скільки людей – стільки і думок, а отже кожна людина по-різному розуміє поняття «Здорове суспільство». Що для мене здорове суспільство? Це яскрава виражена гуманність людей. При чому гуманність до тварин! Так. Можна сказати, що це неправильно, адже в світі та в нашій Країні багато людей потребують до Але саме в цьому я й не згодна, точніше не зовсім згодна. По-перше, тому що майже кожна людина може заробляти кошти на прожиток, якщо хоче, а тварина не має такої можливості. В крайньому випадку людина має руки, щоб вкрасти їжу, якщо вона голодна, та голос, щоб щось попросити у добрих людей. Я ні в якому випадку не хочу сказати, що це добре, або, що цим треба пишатися, просто перелічую переваги людини. Тварина не може зробити ні першого, ні другого. Вона може тільки шукати об’їдки і «ласовити» їми, якщо пощастить. А якщо не щастить декілька днів?
Тож я закликаю небайдужих людей до безпритульному котику чи собаці, або притулку (грошима або «руками»), знайти час на до братам нашим меншим. Вони віддячать Вам – повірте! Якщо кожен до хоч трохи ці тварини отримають шанс на виживання, на любов та турботу. А байдужим до тварин людям я хочу сказати – не чіпайте тварин, бо кара завжди прийде! До ть безпритульним тваринам!
Багряний кленовий листочок востаннє покружляв в осінньому повітрі й упав у калюжу. Бачу - на ньому малесенький муравлик сидить. Завмер бідолаха з переляку після несподіваного польоту.
Велика калюжа здалася муравлику справжнім морем. Але в маленького муравлика було сміливе серце. Він впевнено тримався на листочку ніби на землі і не піддавався швидким рухам листочка, що безперестанно хилився то в одну то в іншу сторону від вітру. Муравлик дочекався коли кленовий листочок підплив до краю калюжі і швидко зіскович з нього навіть не намочивши лапки.
Додому він повернувся схвильованим, але з гарним настроєм. Тепер буде про що йому розповісти своїм друзям.
Скільки людей – стільки і думок, а отже кожна людина по-різному розуміє поняття «Здорове суспільство».
Що для мене здорове суспільство? Це яскрава виражена гуманність людей. При чому гуманність до тварин! Так. Можна сказати, що це неправильно, адже в світі та в нашій Країні багато людей потребують до Але саме в цьому я й не згодна, точніше не зовсім згодна.
По-перше, тому що майже кожна людина може заробляти кошти на прожиток, якщо хоче, а тварина не має такої можливості. В крайньому випадку людина має руки, щоб вкрасти їжу, якщо вона голодна, та голос, щоб щось попросити у добрих людей. Я ні в якому випадку не хочу сказати, що це добре, або, що цим треба пишатися, просто перелічую переваги людини. Тварина не може зробити ні першого, ні другого. Вона може тільки шукати об’їдки і «ласовити» їми, якщо пощастить. А якщо не щастить декілька днів?
Тож я закликаю небайдужих людей до безпритульному котику чи собаці, або притулку (грошима або «руками»), знайти час на до братам нашим меншим. Вони віддячать Вам – повірте! Якщо кожен до хоч трохи ці тварини отримають шанс на виживання, на любов та турботу. А байдужим до тварин людям я хочу сказати – не чіпайте тварин, бо кара завжди прийде!
До ть безпритульним тваринам!
Багряний кленовий листочок востаннє покружляв в осінньому повітрі й упав у калюжу. Бачу - на ньому малесенький муравлик сидить. Завмер бідолаха з переляку після несподіваного польоту.
Велика калюжа здалася муравлику справжнім морем. Але в маленького муравлика було сміливе серце. Він впевнено тримався на листочку ніби на землі і не піддавався швидким рухам листочка, що безперестанно хилився то в одну то в іншу сторону від вітру. Муравлик дочекався коли кленовий листочок підплив до краю калюжі і швидко зіскович з нього навіть не намочивши лапки.
Додому він повернувся схвильованим, але з гарним настроєм. Тепер буде про що йому розповісти своїм друзям.