Які звичаї лелек у творі юрія збанацька​

-Привіт, Оленко!Скільки літ, скільки зим не бачились!
-Маша це ти!? Я тебе навіть не впізнала!
-Як справи, куди йдеш?
-Да так помаленьку. Ти не повіриш я їду в Лондон!
-Це правда!? Оце такої! А чому ти вибрала саме Лондон?
-Я дуже цікавлюся його історією! Та і для себе буде пізнавально!
-Я ніколи не подумала б що ти цікавишся історією!
-О так!
-Я теж недавно подорожувала!
-І куди?
-В загадкову, різнобарвну Грецію!
-І як там, дізналася щось нове?
-Там велика...скукота...
-Ой, вибач, в мене скоро літак!
-Ну гаразд, все, бувай!
-До нових зустрічів!

І. Куїнджі (1842-1910) народився в Україні в м. Маріуполі в незаможній грецькій родині. Він рано осиротів і в одинадцять років пішов заробляти собі на хліб. Працював у хлібо-торговця, у підрядника, пізніше став ретушером. Прізвище Куїнджі означає «золотих справ майстер». Певний час Ку-інджі набував досвіду в майстерні Айвазовського. На початку 70-х років він жив у Петербурзі й навчався в Академії Мистецтв.Березовий гай ТвірПейзаж насичений динамікою повного життя. Коли дивишся на картину, виникає враження, ніби в літній час, у сонячний день, пробравшись через кущі, ми опинилися на широкій галявині. Перша половина дня, ранкова свіжість роси. Могутні, осяяні світлом стовбури беріз на залитій сонцем галявині, затемнений гай. У всьому контрасти: покритий тінню гай і світло-блакитне небо, темна вода струмочка і світла ряска біля його берегів. Приваблює свіжістю, прохолодою лісове джерело. Слідом за течією джерела погляд переноситься на залиту сонцем галявину, яка ховається в темно-зеленому лісі.Картина оспівує радість життя. Сонце — символ життя — несе живильну силу землі.