як вигуки й звуконаслідувальні слова виділяються
у вимові й на письмі.
1. Протягли своє «ку-ку-рі-ку» горласті півні (Панас Мир-
ний). 2. Тью-i, тi-i-i... Ні, зовсім не так. Трию-тix-тіх... (М. Ко-
цюбинський) 3. Як увійдем у волячо-коров'ячо-овечу половину,
так саме тобі: Му-у-у! Бе-е-е! Ме-е-е! (Остап Вишня) 4. Гов,
Лукашу, гов, го-го-го-го! А де ти? (Леся Українка) 5. Які зу-
стрічі, які прощання за Дніпром та Бугом! — Здрастуйте!
Прощавайте! (О. Довженко)
вибиреш собі,яке сподобається
синичка — дуже корисна осіла пташка.
її можна бачити біля людських осель взимку, коли багато інших птахів відлетіло у теплі краї. вона є окрасою нашої зимової природи, бо в теплу пору ховається від людського ока в лісах, де багато їжі. синички, як багато їнших птахів, знищують комах–шкідників, рятують дерева та кущі. коли вони пої плоди, насіння падає на землю. так воно розноситься на великі відстані, де з нього виростають рослини.
синички є нероздільною частиною природи. тому треба оберігати синичок.
синичку можна бачити біля людських осель взимку, коли багато інших птахів відлетіло у теплі краї. вона — дуже корисна осіла пташка.
по-перша, є окрасою нашої зимової природи, бо в теплу пору ховається від людського ока в лісах, де багато їжі. по-друге, синички, як багато їнших птахів, знищують комах–шкідників, рятують дерева та кущі. по-третє, коли вони пої плоди, насіння падає на землю. так воно розноситься на великі відстані, де з нього виростають рослини.
синички є нероздільною частиною природи. тому треба оберігати синичок.