Усі історики сходяться на тому, що Нестор був надзвичайно освіченою людиною, добре знався і в давньоруських, і в іноземних літописах, які читав в оригіналі.
Нестора часто називають літописцем. Але правильніше його називати письменником та істориком. І не просто першим професійним істориком Русі, а батьком усієї нашої історії. Він дотримувався літописних форм і хронологічного викладу подій, але бажання висловитися докладніше диктувало йому численні вставні оповіді в "Повісті минулих літ". Це значно виходить за рамки загальноприйнятих тоді сухувато-ділових літописних сказань. Так конкретно й яскраво до Нестора не писав на Русі ніхто.
Ступаю крок у казку України, заплутуюся серцем поміж шовкових трав рідної землі і чую, як живильна сила перетікає у моє спрагле тіло. Втома, вона виривається з кліток сучасності і впивається в руки, вона болем стукоче у скронях, науковим прогресом гримить у грудях і чую, як розчиняюсь і кволішаю від темпу життя. Але, коли вже падаю від безсилля, чую, як пухнасто підхоплює мене за плече лагідна калина і я поринаю в рай. Тут кущики м"яти горнуться до грудей, щоб заспокоїти, а тітка бузина кличе на теплий чай, який вилікує і тіло, і душу. Он дуб переливає сили своїх могутніх гілок у мої руки і я відчуваю, що живу. Ступаю крок у казку України, заплутуюся серцем поміж шовкових трав рідної землі і чую, як живильна сила перетікає у моє спрагле тіло. А он мій хрещатий барвіночок, він несе благословіння і силу мого святого українського роду і тепер я маю силу. Земле моя барвінкова, дай мені сили, коли виснажена комп"ютерним світом душа заклякне від втоми, здоров"я мені дай, бо тільки ти - мої ліки, мо ння і моя душа.
Це тобі до скласти діалог
Усі історики сходяться на тому, що Нестор був надзвичайно освіченою людиною, добре знався і в давньоруських, і в іноземних літописах, які читав в оригіналі.
Нестора часто називають літописцем. Але правильніше його називати письменником та істориком. І не просто першим професійним істориком Русі, а батьком усієї нашої історії. Він дотримувався літописних форм і хронологічного викладу подій, але бажання висловитися докладніше диктувало йому численні вставні оповіді в "Повісті минулих літ". Це значно виходить за рамки загальноприйнятих тоді сухувато-ділових літописних сказань. Так конкретно й яскраво до Нестора не писав на Русі ніхто.
Ступаю крок у казку України, заплутуюся серцем поміж шовкових трав рідної землі і чую, як живильна сила перетікає у моє спрагле тіло. Втома, вона виривається з кліток сучасності і впивається в руки, вона болем стукоче у скронях, науковим прогресом гримить у грудях і чую, як розчиняюсь і кволішаю від темпу життя. Але, коли вже падаю від безсилля, чую, як пухнасто підхоплює мене за плече лагідна калина і я поринаю в рай. Тут кущики м"яти горнуться до грудей, щоб заспокоїти, а тітка бузина кличе на теплий чай, який вилікує і тіло, і душу. Он дуб переливає сили своїх могутніх гілок у мої руки і я відчуваю, що живу. Ступаю крок у казку України, заплутуюся серцем поміж шовкових трав рідної землі і чую, як живильна сила перетікає у моє спрагле тіло. А он мій хрещатий барвіночок, він несе благословіння і силу мого святого українського роду і тепер я маю силу. Земле моя барвінкова, дай мені сили, коли виснажена комп"ютерним світом душа заклякне від втоми, здоров"я мені дай, бо тільки ти - мої ліки, мо ння і моя душа.
Объяснение: