Весна - прекрасна та чарівна пора року. Усе навкруги пробуджується від зимової сплячки. З'являються бруньки на деревах, пробиваються крізь землю перші весняні квіти, веселіше усміхається сонечко на небі... Та найбільшим дивом та справжнім святом є приліт птахів із теплих країв. Кожного дня ми з нетерпінням поглядаємо на небо, сподіваючись побачити лелек, шпаків, жайворонків, ластівок...Чекають повернення додому пернатих друзів і учні Вовчатицької школи. Традиційно кожного року тут проходить акція, приурочена зустрічі птахів. Під час цієї акції учні під керівництвом учителя біології Ірини Антонівни Добуш готують різні заходи, присвячені птахам.Цього року учні виготовляли шпаківні. Розвісили їх і біля рідної школи, і в ліску ще 18 березня. Всі завзято працювали, аби зробити будиночки для шпаків затишними та надійними. Учні взяли участь і у конкурсі «Правдивий світ птахів». Готуючись до цього заходу вони вивчали поведінку птахів, з'ясовували небезпеки, які виникають під час їх міграції, писали прозові та поетичні твори, робили фотографії. Як наслідок, чимало учнів Вовчатицької школи стали переможцями обласного етапу конкурсу «Правдивий світ птахів».Та особливо запам'яталось свято «День зустрічі птахів», яке відбулося 9 квітня. Метою цього заходу було поповнення знань учнів про птахів у природі і в житті людини, про природоохоронну діяльність, розвиток пізнавальних інтересів, виховання бажання допомагати птахам, ставитися до пернатих друзів бережливо, формування основ екологічної свідомості і культури, ознайомлення з давніми народними звичаями зустрічі весни та птахів.У залі, прикрашеному дитячими малюнками із зображенням птахів та яскравими плакатами, зібралося багато глядачів. Це і школярі, і вчителі, і батьки. Усі із захоплення гали за юними акторами, які разом із вчителем біології І.А. Добуш підготували чудове святкове дійство. Звучали пісні, вірші, легенди, прислів'я, приказки, загадки та змістовні розповіді про птахів.Звичайно, такі заходи надовго запам'ятовують школярі, вони розуміють, що природа - наша мати, а пташки - наші пернаті друзі, про яких треба дбати, яких слід оберігати.
Кожна людина з'являється на світ малою дитиною, яка росте і дорослішає. Ростуть всі приблизно з однаковою швидкістю, але дорослішають в різний час. Кожен з нас, напевно, міг гати, що підліток може вести себе більш по-дорослому, ніж хтось набагато старший за нього. Так чим же виміряти ступінь дорослості людини?
На мій погляд, дорослість людини і її вік хоча і пов'язані між собою, але не завжди. Тому я вважаю, що дорослість людини вимірюється її здатністю брати на себе відповідальність за себе та за інших. Доросла людина знає, що таке "треба", і що її "хочу" не завжди задовільняється. Доросла людина усвідомлює, що є речі, які робити треба, навіть коли не хочеться, бо від цього залежить, наприклад, добробут сім'ї. Далеко не кожен дорослий ходить на роботу з задоволенням - звісно, що якщо б був вибір, багато хто надав би перевагу відпочинку, подорожам, тощо. Але доросла людина усвідомлює, що треба працювати, щоб утримувати себе та сім'ю, якщо вона є. Тому я назову дорослою людиною підлітка, що кожного ранку вигулює свого собаку, допомагає по дому, а влітку підробляє, щоб до батькам. А телепень, якому вже за двадцять, але він не працює і не вчиться, живе за рахунок своїх батьків - не є дорослою людиною, як на мене.
Таким чином, "вирости" і "подорослішати" - це різні речі. На мій погляд, дорослою людина стає тоді, коли веде себе по-дорослому, тобто бере на себе відповідальність.
На мій погляд, дорослість людини і її вік хоча і пов'язані між собою, але не завжди. Тому я вважаю, що дорослість людини вимірюється її здатністю брати на себе відповідальність за себе та за інших. Доросла людина знає, що таке "треба", і що її "хочу" не завжди задовільняється. Доросла людина усвідомлює, що є речі, які робити треба, навіть коли не хочеться, бо від цього залежить, наприклад, добробут сім'ї. Далеко не кожен дорослий ходить на роботу з задоволенням - звісно, що якщо б був вибір, багато хто надав би перевагу відпочинку, подорожам, тощо. Але доросла людина усвідомлює, що треба працювати, щоб утримувати себе та сім'ю, якщо вона є. Тому я назову дорослою людиною підлітка, що кожного ранку вигулює свого собаку, допомагає по дому, а влітку підробляє, щоб до батькам. А телепень, якому вже за двадцять, але він не працює і не вчиться, живе за рахунок своїх батьків - не є дорослою людиною, як на мене.
Таким чином, "вирости" і "подорослішати" - це різні речі. На мій погляд, дорослою людина стає тоді, коли веде себе по-дорослому, тобто бере на себе відповідальність.