Мої бабусі й дідусі , батьки та родичі українці ,тому що вони народилися в Україні . Я коряна українка й дуже пишаюсь цим , ви тільки подивіться на цю файну культуру . Які гарні вишиванки надягають люди по святам , дівчата надягають вінки й маки як прикрасу для волосся . В українській мові дуже багато синонімів до слова говорити , наприклад: балакати , розмовляти , точити ляси , ректи , висловлюватися , промовляти , голосити , перемовлялися ...
Перше поселення людей в Україні Скіфи вони мали волів й іншу худобу , біля річок і озер робили городи . Жінки розмальовували низ своїх суконь червоним кольором , з цієї традиції почалась ще одна традиція яка не зупеняється й досі - це вишивання сорочки нитками
Одного разу в середині літа ми з бабусею гуляли лісом і зупинилися на лісовій галявині. Бабуся втомилася, тому підстелила собі хустинку та сіла відпочивати.
А я оглядав галявину. Спочатку мені здалося, що там лише трава та дерева. Було дуже нудно. Але потім я помітив дятла, який «працював» на одному з дерев. У дятла було чорно-біле оперення та червоний чубчик на голові. Він стукав по дереву дзьобом з такою силою, що мені стало його шкода.
Адже йому щодня доводилося добувати собі їжу, у прямому значенні «б’ючись головою об стіну». Тільки в лісі були дерева, а не стіни. Я нахилився до землі, аби знайти для дятла черв’ячка та підсунути йому на наступному дереві.
Але на землі я побачив мурах і забув про дятла. Вони йшли дружньо, рядочком, тягнули якісь маленькі травинки. Навіть знайшли та понесли з собою мертву осу. Коли якась мураха запізнювалася або ламала ніжку, інші поверталися за нею і допомагали їй. Якщо я клав на їхньому шляху якісь перешкоди, мурахи дружно їх долали. Відтоді я вважаю мурах найдружнішнми істотами.
Ще я досить довго роздивлявся рослини та квіти, що росли на галявині. Дивно, що я раніше не помічав, які вони різні та цікаві. У кожної рослини — своє життя. Колись кожна з них була насінням, потім паростком, потім стала вже дорослою рослиною, розквітла. А в майбутньому ще дасть-насіння на наступні роки і помре.
Я вирішив, що не буду без потреби ламати та рвати рослини, адже в них і без мене таке коротке життя
ответ:«Я Українка»
Мої бабусі й дідусі , батьки та родичі українці ,тому що вони народилися в Україні . Я коряна українка й дуже пишаюсь цим , ви тільки подивіться на цю файну культуру . Які гарні вишиванки надягають люди по святам , дівчата надягають вінки й маки як прикрасу для волосся . В українській мові дуже багато синонімів до слова говорити , наприклад: балакати , розмовляти , точити ляси , ректи , висловлюватися , промовляти , голосити , перемовлялися ...
Перше поселення людей в Україні Скіфи вони мали волів й іншу худобу , біля річок і озер робили городи . Жінки розмальовували низ своїх суконь червоним кольором , з цієї традиції почалась ще одна традиція яка не зупеняється й досі - це вишивання сорочки нитками
Объяснение:
Одного разу в середині літа ми з бабусею гуляли лісом і зупинилися на лісовій галявині. Бабуся втомилася, тому підстелила собі хустинку та сіла відпочивати.
А я оглядав галявину. Спочатку мені здалося, що там лише трава та дерева. Було дуже нудно. Але потім я помітив дятла, який «працював» на одному з дерев. У дятла було чорно-біле оперення та червоний чубчик на голові. Він стукав по дереву дзьобом з такою силою, що мені стало його шкода.
Адже йому щодня доводилося добувати собі їжу, у прямому значенні «б’ючись головою об стіну». Тільки в лісі були дерева, а не стіни. Я нахилився до землі, аби знайти для дятла черв’ячка та підсунути йому на наступному дереві.
Але на землі я побачив мурах і забув про дятла. Вони йшли дружньо, рядочком, тягнули якісь маленькі травинки. Навіть знайшли та понесли з собою мертву осу. Коли якась мураха запізнювалася або ламала ніжку, інші поверталися за нею і допомагали їй. Якщо я клав на їхньому шляху якісь перешкоди, мурахи дружно їх долали. Відтоді я вважаю мурах найдружнішнми істотами.
Ще я досить довго роздивлявся рослини та квіти, що росли на галявині. Дивно, що я раніше не помічав, які вони різні та цікаві. У кожної рослини — своє життя. Колись кожна з них була насінням, потім паростком, потім стала вже дорослою рослиною, розквітла. А в майбутньому ще дасть-насіння на наступні роки і помре.
Я вирішив, що не буду без потреби ламати та рвати рослини, адже в них і без мене таке коротке життя