Вправа (перепишіть, розставте розділові знаки, підкресліть означення).
1.Вся кучерява долина здається залитою буйними зеленими
морськими прозорими хвилями. 2.Раз якось був літній тихий вечір.
3.Гарячою зеленою барвою горить на сонці ячмінь. 4.Круглі зелені
широкі верхів’я вкривали ліс зверху, ніби зеленими шатрами.
5.Рожеві жовті золоті сади і мури. 6.Холодний різкий північний
вітер немилосердно бив в обличчя. 7.З-під чорної трохи збитої
набакир батьківської шапки впав у парубка на вухо темно-русий з
золотими іскорками чуб.

Особисто для мене, доброзичливість - повсякденна справа і я не вбачаю у ній нічого складного. Та є такі люди, що лише у певному суспільстві стають доброзичливими, і при цьому докладають багато зусиль. Іноді я замислююся над тим, що це за тип людей. Якщо ти з малечку любиш  поважаєш людей, то своє ставлення до них проявляєш тільки у теплих відносинах, і важливим інструментом тут слугує доброзичливість. Та напевно є люди, що відштовхують від себе суспільство, через різні причини - можливо, хтось не вгодив чи образа затаїлася на серці. Через, здавалося, такі різні дрібнички ці люди замикаються у собі і не хочуть ділитися своїм добром з іншими. Для них доброзичливість стає чимось неосяжним і далеким. Я зовсім не розумію таких людей, і вірю, що цу нашому суспільстві їх небагато.

Я часто замислююся над тим, яке значення мають у моєму житті етика й етикет. Може здаватись, що в сучас­ному світі вони втратили свою значущість. Та це не так: принципи етики і правила етикету стосуються кожної люди Я добре розумію різницю між етикетом і етикою. Але ж мова йде про мої конкретні проблеми щодо першого й другого. Наведу приклад зі свого життя. Якось мене запросила на вечірку моя добра знайома з паралельного класу. Сподіваючись потрапити на пересічну вечірку, я вдягла светр, джинси й кросівки. Треба сказати, що моя знайома живе непогано. Коли я зайшла до просторого холу її елітної квартири, то зрозуміла свою помилку. Гості були одягнені досить строго: хлопці в білих сорочках і краватках, дівча­та — у красивих вечірніх сукнях. У цій компанії я побу­ла недовго, і дивилися на мене, як на привида. Ось так мені довелося порушити правила етикету. Тепер, збираючись кудись, я розпитую, чого мені чекати: дружньої вечір­ки або ж костюмованого балу.Етика є наукою про живий процес спілкування, де не­рідко не можуть до ніякі правила. Візьмемо, на­приклад, просту ситуацію, коли конче необхідно втрутитися в розмову в для цього існує багато. Найрозповсюдженіший з них — попросити пробачення, й поки співбе­сідники ще не отямились, поставити своє запитання. На жаль, я помічаю за собою схильність порушувати правила етики. Я можу гукнути: “Гей, послухай!”. Ще я інколи заважаю батькам у їх розмовах, бо чомусь вважаю, що мої справи важливіші за