1) Гвардія - - спочатку стража, загін охоронців або добірне військо. З'явилася в XII в. в Італії, в XV в. у Франції, потім в Англії, Швеції, Росії, Пруссії. У Росії лейб-гвардія створена Петром I в 90-х гг. XVII в. з «потішних» у складі Преображенського і Семенівського полків. Призначення гвардії було закріплено в забутому після смерті Петра I Указу 1714 «Про невиробництво в офіцери дворян, що не служили в гвардії солдатами». В «Табелі про ранги» XVIII в. було передбачено, що офіцери гвардії мають перевагу перед армійськими офіцерами в два чину. З 1884 р це перевага була скорочена до одного чину. Офіцери гвардії при перекладі в армію зберігали свої гвардійські чини, гвардійську лінію виробництва і оклад платні. Цим пояснюються і зустрічаються в XVIII в. звання типу «Полковник армії і лейб-гвардії капітан». В 1837 і 1838 рр. Микола I видав укази, в яких скасував подвійне найменування. На початку XX в. Г. складалася з 13 піхотних, 4 стрілецьких і 14 кінних полків. У 1918 р скасована. В радянський час гвардійськими стали називати частини, кораблі, з'єднання і об'єднання збройних сил, які відзначилися в боях Великої Вітчизняної війни, і частини реактивної артилерії.2)Слово «гітара» походить від злиття двох слів: санскритського слова «сангити», що означає «музика» і древнеперсидского «тар», що означає «струна». За іншою версією, слово «гітара» походить від санскритського слова «Кутур», що означає «чотириструнний» (СР сетар - трехструнних). У міру поширення гітари з Середньої Азії через Грецію в західну Європу слово «гітара» зазнавало змін: «кифара (κιθάρα)» в стародавній Греції, латинське «cithara», «guitarra» в Іспанії, «chitarra» в Італії, «guitare» під Франції, «guitar» в Англії і нарешті, «гітара» в Росії. Вперше назва «гітара» з'явилося в європейській середньовічній літературі в XIII столітті.3)Русское слово пельмені є запозиченням з мови комі пельнянь «хлібне вухо»: пель «вухо» + нянь «хліб» [1] [2]. Слово пельмені (також пельняни і ін.) Потрапило спочатку в вятськие, уральські і в цілому в севернорусские говірки, і вже звідти перейшло в літературну російську мову.4)Епоха - - зупинка - проміжок часу в розвитку природи, суспільства, науки і т. Д., Що має будь-яких характерні особливості. Історична Е. - період всесвітньої історії, головний зміст, напрям розвитку та особливості якого визначаються панівним типом суспільних відносин класів і соціальних груп. Е. можуть збігатися з суспільно-економічною формацією (Е. феодалізму), охоплювати її окремі періоди (Е. первоначапьного накоппенія капіталу), перехідні періоди. Визначення об'єктивного змісту Е. - основа її конкретного аналізу.5)ювелір - ЮВЕЛ'ІР, ювеліра, · муж. (· Голланд. Juwelier). 1. Майстер, що виготовляє ювелірні вироби. 2. Торговець ювелірними виробами.6)Яхта - - вітрильне, вітрильно-моторне або моторне судно для водного спорту і прогулянок. Спортивні вітрильні Я. розрізняють по конструкції корпусу, площі вітрил, наявності кіля або шверта. Морські Я. роблять з постійними баластними кілями.
Поранений лелека Колись давно, я зі своїм другом Миколкою гуляв вулицею мого села. Як раптом неочікуючи, Микола побачив лелеку.Цей птах був білосніжного кольору. Але нажаль, в нього було підбите крило. Ми вирішили, що лелека буде жити в моєму домі, адже йому потрібен догляд. Залишалося одне завдання, вмовити мого батька залишити птаха. Пораненому птаху потрібна була до якнайшвидше. Повернувшись додому з лелекою я зрозумів, що батько буде не проти тому що погляд цього птаха, так і розчулював. Лелеку ми вирішили поселити у сараї та побудувати йому там, тимчасове гніздо. В сараї також знаходилися гуси та кури. Птах навіть подружився з ними. Отже на той момент головним завданням було перезимувати лелекі. Для лелеки ми ловили та купували рибу, адже він її дуже полюбляв. Почалася весна, повернулися з вирію птахи. Лелека вже мав хороше здоров'я, а тобто його крило "запрацювало". Ми вирішили випустити його на волю. Мені було сумно з ним прощатися, але він повинен був повернутися до себе додому, адже в нього могли бути якісь господарі. Ось, коли лелека був уже в небі, він приглядів собі пару, і вони полетіли будувати своє гніздо, та ростити своїх майбутніх лелечат.
Колись давно, я зі своїм другом Миколкою гуляв вулицею
мого села. Як раптом неочікуючи, Микола побачив лелеку.Цей птах був білосніжного кольору. Але нажаль, в нього було підбите крило. Ми вирішили, що лелека буде жити в моєму домі, адже йому потрібен догляд. Залишалося одне завдання, вмовити мого батька залишити птаха. Пораненому птаху потрібна була до якнайшвидше. Повернувшись додому з лелекою я зрозумів, що батько буде не проти тому що погляд цього птаха, так і розчулював.
Лелеку ми вирішили поселити у сараї та побудувати йому там, тимчасове гніздо. В сараї також знаходилися гуси та кури. Птах навіть подружився з ними. Отже на той момент головним завданням було перезимувати лелекі. Для лелеки ми ловили та купували рибу, адже він її дуже полюбляв.
Почалася весна, повернулися з вирію птахи. Лелека вже мав хороше здоров'я, а тобто його крило "запрацювало". Ми вирішили випустити його на волю. Мені було сумно з ним прощатися, але він повинен був повернутися до себе додому, адже в нього могли бути якісь господарі.
Ось, коли лелека був уже в небі, він приглядів собі пару, і вони полетіли будувати своє гніздо, та ростити своїх майбутніх лелечат.