ВПРАВА 4
Спишіть речення, обведіть прийменники в прямокутник, а сполучники – в кружечок.
Для кожного з нас найдорожче багатство – Батьківщина. Вітчизна без тебе обійтися може, проте ти без неї – ніщо. Без землі своєї кожен з нас мов листок, відірваний від дерева, мов пилинка, яку вітер підняв і поніс безвісти. Батьківщина, як рідна матінка, завжди підтримає хоч у радості, хоч у журбі. Бережімо та плекаймо рідну землю!
ВПРАВА 5
Випишіть складні речення, обведіть в кружечок сполучники, що об’єднують частини цих речень, підкресліть граматичні основи.
1. Поет не боїться від ворога смерті, бо вільная пісня не може умерти. 2. Давно закінчились обжинки, і степ соляркою пропах, і ховрашок стоїть навшпиньки із соломинкою в зубах.3. Летіла понад лісом хмарка й зупинилася на мить. 4. По країні весна пролітає і крилом журавлиним шумить.5. Мене ліси здоров’ям напували, коли бродив у їхній гущині. 6. Синій вечір тихо бродить, квіти колихає і навшпиньки в хату входить, вікна затуляє. 7.Дівчина підійшла до фортепіано, обережно підняла кришку й спокійно, але впевнено провела пальцями по клавішах. 8. Чи то настане нічка темна, чи то веселий день шумить. 9. Мене водило в безвісті життя, та я вертався на свої пороги.
Объяснение:
ЩО ЗНАЧИТЬ БУТИ ВИХОВАНИМ?
Вихована людина.. . Якщо про вас скажуть таке, вважайте, що удостоїлися похвали.
Так що ж таке вихованість?
Це не тільки хороші манери. Це щось глибше в людині. Бути вихованим-значить бути уважним до іншого, делікатним, тактовним, скромним.
Мені видається, що таким був артист Художнього театру Василь Іванович Качалов. Він неодмінно запам'ятовував всі імена та по батькові людей, з якими зустрічався. Він поважав людей і завжди цікавився ними. При ньому кожна жінка відчувала себе привабливою, гідною турботи. Всі відчували себе в його присутності розумними, дуже потрібними.
Одного разу пізно ввечері Василь Іванович побачив дві дивні жіночі фігури. Це виявилися сліпі, які заблукали. Качалов негайно запропонував їм свої послуги, проводив до трамвая, допоміг сісти у вагон. Коріння цього вчинку не в знанні хорошого тону, а в сердечності і доброті до людей. Значить, вся справа в думках і спонуканнях.
А знання норм поведінки тільки допомагає прояву внутрішньої доброти і людяності.
(За С. Гіацинтовою)
Цей текст публіцистичного стилю. Він актуальний, суспільно значимий за тематикою, емоційний. Серед характерних для публіцистики мовних і мовних засобів можна назвати наступні:
- називний уявлення (вихована людина...) ;
- безпосереднє звернення до співрозмовника (якщо про вас скажуть...) ;
- риторичне питання;
- неповні пропозиції;
- виправданий повтор слів і синтаксичний паралелізм конструкцій (див. третій абзац) ;
— протиставлення;
- ряди однорідних членів з порівняльним і протилежним значенням;
- абстрактна лексика (вихованість, людяність, спонукання) .
Цей текст відноситься до міркування. Теза (другий і третій абзаци) оформлений у вигляді питання і відповідей на нього і побудований за типом опису предмета: в якості «даного» використовується поняття «вихованість» , а в якості «нового» — слова, які розкривають це поняття. Потім йде доказ істинності цього твердження, наводиться приклад істинно вихованої людини. У цій частині тексту використовується спочатку опис предмета (риси характеру Качалова) , потім оповідання (один з вчинків Качалова) . Далі автор, коментуючи приклад, повертається до висловленого на початку тексту положення і робить з нього висновок: витоки вихованості — в доброті і повазі до людей.
Відповідь:Нинішній освічений і всезнаючий аматор мандрівок добре знає цей острів. Будучи найбільшим і наймальовничішим на Дніпрі, він перетворився останнім часом на справжню «Мекку» туризму. Кожен, хто подорожує Дніпром-Славутою, конче ступає на цю предковічну землю. І взагалі всі, хто приїздить до запорізького краю, прагнуть неодмінно відвідати легендарну Хортицю.Хортиця — кровна братаниця Дніпра. Скільки несе свої води Дніпро-Славутич, стільки й височить посеред його розлогого плину закучугурений крислатими дубами кам’яний острів, що, немов гігантський старезний вітрильник, тихо пливе у вічність, Хортиця в сльотаву днину — сувора і хмурна, за сонячної погоди — велична і чарівна.Острів — справжнє буйство ландшафту. Утворюючи його, природа довго не роздумувала — нагромадила бескиддя гранітних скель, залила низинні місця водою, кинула деінде віхті зелені — і вийшло диво. Мальовнича краса острова збереглася і до наших днів.Хортиця — свідок подій сивої давнини. На крутих берегах острова зупинялися вої київських князів Олега, Ігоря, Святослава, Володимира. Пізніше тут таборилася Запорозька Січ, майоріли козацькі корогви. Під одним із дубів козаки писали політичний вердикт — лист турецькому султанові.До наших днів дійшли козацькі назви окремих скель та яруг. «Найстійкіша» — Чорна скеля. Навіть за найясніших днів не освітлюється сонцем цей похмурий стрімчак. За переказом, саме на Чорній скелі 972 року загинув у нерівному бою князь Святослав.На Чорному бескиді в’юниться Зміїна печера, що являє собою природне урвище глибиною до чотирьох і шириною до одного метра. Переказують, що тут запорозькі козаки ховали військову казну.Довкруж Хортиці чимало напівзатоплених скель-острів-ців. Одна зі скель називається Запорозька миска. Це справді дивовижне творіння природи — виїмка діаметром півтора і глибиною близько метра, схожа на посудину. З покоління в покоління дніпровські лоцмани передавали легенду про те, що в спекотні дні козаки варили тут галушки завбільшки з кулак.Неподалік від острова, на околиці села Верхня Хортиця росте славетний сімсотрічний дуб. Розповідають, що під дубом стояв зі своїм військом Богдан Хмельницький, коли 1648 року йшов на Жовті води.Нині унікальна пам’ятка природи під охороною закону.