ВПРАВА 219. Спишіть складносурядні речення. Вставте пропущені коми, тире і крапки з кошми. поясніть їх вживання. Обґрунтуйте, у яких випадках у складносурядному реченні кома не вживається. 1. Із-за лісу випливає місяць і оживають срібні вінки на Черемоші, озеречко і земля (М. Стельмах). 2. Ти зовсім мене не кохала а я був повинен забуть… (О. Олесь). 3. Над землею кружляли заметілі й лютувала війна (Ю. Збанацький). 4. Чернишеві хотілося швидше побачити війну проте він досі її ніде не знаходив (О. Гончар). 5. Раптом подвір’я здригнулося і грунт заходив під ногами (Ю. Смолич). 6. Чи то праця задавила молодую евлу чи то нудьга невсипуща його з ніг звалила (Т. Шевченко). 7. То комин упаде в око тодим тріпоче в повітрі (М. Коцюбинський). 8. Враз поплавець затанцював зненацька і вся душ» напружилась рибацька, угадуючи таємниці дна (М. Рильський). 9. Світлу тишу лиш коники сюрчанням та синички, стрибаючи в гіллі, наладжували голос на осіннііі (М. Рильський). 10. Він будить печаль але печаль та світла й радісна і в душі теж незвичайна чистота, і щем, і чекання чогось (Ю. Мушкетик). 11. Я дивився на небо й небо затихає в коливанні (А. Малишко) 12. Встала весна чпрну землю сонну розбудила уквітчала її рястом барвінком укрняа і на полі жайворонок соловейко в гаї землю убрану весною зустрічають… (Т. Шевченко). ІЗ. Хай вітер знамена колише й співають в садах солов’ ї ! (В. Сосюра). 14. Дмухнув вітер понад ставом і сліду не стало (Г. Шевченко). 15. Остап із Соломією сіли під вербою але їм не говорилось (М. Коцюбинський).
Безумовно, безперечно, без сумніву, дійсно, звичайно, правда, певна річ, здається, певно, мабуть, видно, може, може бути, очевидно тощо, на радість, на щастя, на жаль, як на біду, як навмисне, на сором, дивна річ тощо, по-перше, по-друге, нарешті, зрештою, інакше кажучи, наприклад, проте, однак, навпаки, отже, таким чином, значить, виходить тощо, словом, правду кажучи, сказати правду, до речі, признатися по правді, ніде правди діти, грубо кажуче тощо, з погляду, на думку, за повідомленням, як кажуть, каже, мовляв, як відомо, як указано, по-твоєму, по-моєму, по-вашому тощо, знаєте, вірите, уявіть собі, зверніть увагу, зрозумійте тощо.
Основний обов'язок Людини, на мою думку, - бути щасливим.
Якщо врахувати, що відповідно до тлумачних словників, слово "щастя" визначається, як почуття і стан повного, вищого задоволення, а задоволення - почуття задоволення, яке відчуває той, чиї бажання, прагнення задоволені, то неодмінною умовою для того, щоб вести мову про власне щастя, є наявність у Людини свободи.
Свобода ж для мене - це можливість приймати рішення про те, який результат Людина хоче отримати, визначення шляху досягнення цього, а також справжня реалізація та отримання цього результату, - без необхідності узгодження цього з ким би то не було ще.
Інакше кажучи, якщо у мене немає волі, якщо я перебуваю в залежності від чиїх би то не було інтересів і думок, то я не можу бути щасливим за визначенням, так як не маю можливості вибирати, якому власним бажанням присвячувати себе і свої зусилля.
І якщо це так, то, отже, для вирішення питання про реалізацію свого головного призначення - "Бути щасливим", необхідно до цього також вирішити питання про те, щоб бути вільним.
І якщо вирішення питання про свою свободу - це вирішення питання про свою згоду або не погодитися з тим, щоб в моєму житті відбувалися б певні події; і це питання власного вибору в конкретних умовах під впливом обставин, в тому числі що вимагають, часом, подолати страх і свій раніше негативний досвід, то питання про своє щастя - це вирішення питання проходження своїм бажанням, питання досягнення максимального задоволення від цього прямування, а також від його результатів.