Вправа 2. Виділіть граматичні основи складних безсполучникових речень,
розставте розділові знаки, поясніть уживання коми.
1. Сипле осипається листя гнуться горбляться берези плаче і посміхається крізь
сльози осінь і натрушує журбу на мою наболілу душу (М. Стельмах). 2. Після денної спеки
враз війнуло вітром зашумів ліс магнієво зблиснуло небо розламуючись у бомбових ударах
грому (О. Гончар). 3. Глибоке зоряне небо місяць-князь високо стоїть на ясній оболоні й
блідне перед наступаючим ранком східний край неба вже побілів і пойнявся рожевим
серпанком з сизої мли виринають непевними очеретами безлисті дерева… (М. Стельмах).
4. Од зеленого берега ніби повіяло холодком холодок ніби лащився до лиця милував його
вливав в тіло розкіш життя почування радісне безклопітне й безжурне як сама
молодість (І. Нечуй-Левицький). 5. Виднілася розкішна лісова земля по ній ніжно-голубою
росою розбризкувались підсніжники (М. Стельмах). 6. Ніч прозора безшумна тепла ніби
оксамитом огортає людину м’яке степове повітря (О. Гончар). 7. Багата наша земля на
таланти тягнуться наші люди до музичної творчості до пісні (П. Тичина). 8. Ходять
хмари ходять хвилі на північнім небосхилі,чорні хмари непрозорі затулили ясні зорі все
заснуло в сірій млі ніч царює на землі (Г. Чупринка). 9. Заграва на сході почала синіти на
землю спускався вечірній присмерк… (І. Сенченко). 10. Закурілася земля задиміла
стрепенулися темні ліси і розправляючи підставляли своє загоріле листя під дрібні дощові
краплі зраділа зелена трава і підняла свої гострі листочки вгору (Панас Мирний).
Типы односоставных предложений
Актуализация опорных знаний
Односоставными называются предложения с одним главным членом.
односложные предложения
именные (именительный, номинативные) (главный член выражен существительным и имеет признаки подлежащего)
Киев. Тишина ...
глагольные
( имаеознакиприсудка)
Караюсь, мучаюсь, но не каюсь
(Т. Шевченко).
отмечено-личные (действие выполняется определенной, определенной лицом. Действует-слово в форме I или II лица единственного или множественного числа настоящего или повелительного наклонения)
Хотела выпить воды.
неопределенно-личные
(Действие касается неопределенного круга лиц. Глагол в форме III лица множественного числа настоящего или будущего времени)
О нем говорят . Стояли недолго.
обобщенно-личные
(Действие выполняется обобщенно, то есть она относится в равной степени любого лица. Глагол в форме II лица единственного или множественного числа)
шилом моря
не согреет .
(Род. Творчество)
безличные (главный член является выразителем процесса или состояния. Действующее лицо при этом вообще не предусмотрена). Главный член может быть выражен:
1 безличным глаголом в форме 3-го лица единственного числа настоящего или будущего времени или в форме среднего рода единственного числа времени: дворе
светает ...
2 личным глаголом в значении безличного: В каждом окне светилось .
3 глагольными формами на - но - то : Добавлено много книг.
4 неопределенной форме глагола: Писать только то, что необходимо за-
помнить .
5 наречиями или другими частями речи в роли наречий: Мне было
Увы его.
Памятка!
1. Именительные - предложения, в которых утверждается существование каких-то предметов или явлений. главный член
в номинативных предложениях выраженный основном существительным в именительном падеже единственного или множественного числа: Арфа вечерняя (Л. Костенко).
2. Не являются нарицательными предложения, в которых определение стоит после подлежащего, потому что тогда оно выполняет функцию именной части составного сказуемого.
3. Если в предложении есть любое обстоятельство, то это предложения не именительное, а двоскладне с пропущенным сказуемым: Сады вокруг .
4. Односоставные предложения всегда являются полными: Леса .. .
5. К обозначено-личных предложений относятся предложения без подлежащего (который
Займенник – це самостійна змінна частина мови, яка лише вказує на предмети, їхні ознаки або кількість, не називаючи їх, і відповідає на питання хто? що? який? чий? скільки? котрий?
Займенник уживається в мові замість іменника, прикметника та числівника і виконує синтаксичну роль у реченнях тих самих членів речення, що й іменники, прикметники та числівники (докладніше у розділі «Синтаксис»). Займенники уживаються у мовленні, щоб уникнути повторення тих самих слів у реченні; вони також пов’язують зміст окремих речень, роблять їх зрозумілими.
Объяснение: