Я народилася та живу в місті під назвою Броди. Це мій улюблений куточок на Землі. Я дуже люблю мальовничу природу цього місця. Безкрає синє небо, яскраве сонечко, густі трави та квіти, міцні стрункі дерева. Тут, в моєму рідному краю, живуть мої найближчі люди - батьки та друзі, знайомі та сусіди. Завдяки ним я відчуваю себе частиною життя, почуваю себе удома - потрібною та коханою. Люди, що живуть поруч зі мною, розділяють ті радощі, турботи та сподівання, незважаючи на те, хто вони за національністю та якою мовою розмовляють. Бо рідний край - це не місце на карті не держава навіть, це кохання в серці. Мій рідний край - це мова, пісні, книжки. Це знайомі з дитинства казкові герої. це найперші спогади про власне життя. Згадуючи про людей, яким доводиться залишати рідний край, їхати на чужину й жити там, я уявляю, як їм важко. А ще гірше - бачити свій улюблений куточок на Землі у занепаді, зруйнованим війною.
Настільки схожих героїв, як Іван-Ява та Павлуша, годі й шукати.Вони - не просто найкращі друзі, вони - немов, брати-близнюки. Обоє завжди прагнуть пригод, винахідливі і непосидючі. Жваві, активні та вигадливі.Можливо, єдине, що відрізняє хлопців - це серйозність Павлуші, адже він мріє стати пілотом, коли виросте. А для цього треба бути відповідальним та уважним. Таким Павлуша і є. Проте, він все одно погоджується на всі ідеї-витівки свого непосидючого друга Яви.Отже, Павлуша та Ява - це гіперактивні хлопці, для яких самої лише Васюківки, мабуть, замало.
